Завантажити

От і ще одна ніч без тебе.

Я її проганяю, чужу.

Вона йде, понуривши небо,

Наче голову – за межу.

Відчуває свою провину –

Ми ж із нею були одні.

А ти де, моя єдина?

Твої які ночі і дні?

Чути часу бадьорий цокіт –

Заклопотаний день іде.

А навіщо мені той клопіт,

Коли в ньому немає тебе?

Ні тобі на землі прихистку,

Ні тобі прощення з небес,

Тільки спогадів давню кістку

Гризу, мов бродячий пес.

Мугичу сумні мотиви,

Гортаю старі листи.

Нема в мене альтернативи.

У мене є тільки ти.

Але годі себе катувати,

Поринаю у світ пропащий.

Просто знову буду чекати.

Це я вмію робити найкраще.

1999 р.

читати