ранковий трамвай у мене спитав чого я тут вештаюся я відповів що трішки хворий розлукою дружина моя далеко вечірній голуб у мене спитав чого я курю у парку хочу відчути як дихаю щоб не здаватися мертвим патрульні у мене спитали чого в комендантську годину сиджу на нічній...

Пробуджені риби Конфуція смажать ранкову свідомість. На сонці луска виграє позолотами Будди. Ми бачили зірку. Вважали – то щастя, натомість То ніч завершилася. Ріки шуміли в нікуди.   Шуліки шугали в біду. Біда городила дорогу. Стелились осінні листки по брудом прикритому...

Раннє сонце, наче паляниця З печі – розрум´янена, м´яка... Я біжу по воду до криниці, Десь коса дзвенить з-під молотка. Може, мати вийме на лопаті З печі, як на небі, отаку... Від різдва немає хліба в хаті. Два ціпи танцюють на току.

Рання осінь малює пейзажі, та як ще! Левітан і Васильківський не змогли б! Дощ пішов на тиждень – все пропаще. Із-під барв опалих виліз гриб. Він м´ясистий, півкілограмовий. Як йому зрадів беззубий дід! Ну, а осені у час передзимовий – Ні з мольбертом в ліс, Ні на грибний...

Буде утіненько отцю на сніданє, Буде лосонька матінці на шубу. Рано, рано куроньки піли, Ще найранше Марися встала, Три свічки зсукала: При першій свічі сам ся убирав, При другій свічі браття побудив: «Ставайте, браття, коні сідлайте, Сідлайте коні, поїдем на лови!» При третій свічі...

Сонце сходить… — Добрий ранок, сонце! — Ще один бадьорий день приходить — День життя, роботи, боротьби, Зціплених зубів, напнутих м´язів, Ароматів диму, поту і квіток. Чи протягне він свої години, Наче заклопотаний, одноманітний Довгий-довгий потяг той вантажний:...

«Ку-ка-рі-ку!», - закукурікав півень. «Гав-гав-гав», - загавкав собака. «Му-му-му», - замукали корови. «Бе-бе-бе», - забекали вівці. - Ранок. – Сказала жінка. - Ранок. – Сказав чоловік. - Іди. – Сказала жінка. - Добре....

Якими словами, якими забутими текстами Мені відправляли «за спокій», мене відправляли на силос. Слів глупа й сумна кібернетика сексом і секстами Продовжує сухо поститись, проситись на стилос. Якими ділами, якими безмежними вчинками Рантьє із кісток поцінує… мене зацілує...

Раньше - так значит проще, так значит легче, Мама, такую боль не перетерпеть, Видишь, каким потоком из горла хлещет Голос мой, эту жизнь превращая в смерть.   Будем считать, что я не сдала экзамен, Будем считать последние этажи, Видишь, свернулся комом и в горле замер Голос мой,...