Де шлях у жовті врізується стіни І урвище над кручею стремить, Наш погляд неуважливий на мить Затримує жорсткий прошарок ріни. Вода суха і сіра. Але вії Примкнеш перед камінням у піску І раптом чуєш слу вод рвучку І різкість вітру, що над ними віяв.

Робити холодне теплим збирати сніг у долоні Але тепла вода так швидко тікає між пальців І ти продовжуєш йти далі ні з чим   Вологі руки швидко замерзають на вітрі Та незважаючи на біль ти не в змозі їх витерти Бо це єдине що лишилось від неї.

Робиш мене чужою. Так мені й треба. Жили несуть, караючи, зречень ріки… Знаю, ти сонце привітне, — Пальці торкаєш деревам І залишаєш далекими бути навіки. Небо — цей океан прохолодно-прозорий (солі у нім вистачає на двох і не більше) — Може боїшся, ставатиме прісним...

Роби на других дні та ночі, На хвилю праці не заспи; А візьме сум, заплачуть очі,— У чарці горенько топи... Поки останнього хабітку Не розметають глитаї, Поки на вічнім заробітку Не стратиш силоньки свої; Та не задубнеш без прочинку Посеред улиці, поки У карбувальному будинку Не...

Ця історія буде про кота. Він виглядає, як всі представники котячих. Має два вуха, два ока, чотири м’якеньких лапки, вуси, хвіст та розмовляє по котячому (няв чи няу). У вас є кіт? Ви можете уявити, що робить кіт у вашу відсутність, чи коли ви спите? Уявили? Нічого особливого? Може і так,...

Батьку, ми ровесники з тобою. Обірвав свинець твої літа. Над твоєю двадцять третьою весною Вічність проліта. Розминулись ми навік з тобою. Ти мене не бачив, я — тебе. У моєї долі, долі молодої Небо голубе. Батьку, в серце крадуться тривоги. Заслоняє тінь мою зорю. Без вагання я пройду...