
Електронна бібліотека/Поезія
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
Уявіть собі цей осінній вечір,
цей спадковий присмерк долин і пагорбів.
Уявіть, як це – бути простором великої меланхолії,
Уявіть собі обвуглені легені фабрик,
музичні провалля шахт, оркестровку портів –
Європа восени сповнена руху, сповнена турбот,
повітря пахне Різдвом, пахне окопною війною.
Я люблю тебе цієї осені, коли дерева
яскраві і виразні, мов негативні герої в романах,
коли небо соромиться свого відображення, наче підліток,
коли воно переживає кожен дощ, ніби закоханість.
Я так не хочу звідси їхати.
Мені не потрібен світ, не потрібне безсмертя.
Але чекаю на тебе, і думаю, що час можна побачити,
стоячи під деревом, яке опадає.
Ровесники століття, надходить ваш час.
Надходить, чекає, доки ви подорослішаєте,
щоби забрати вас до піхотних батальйонів,
щоби заповнити вами осіннє повітря.
Раз на сто років час знімає врожай покоління,
раз на сто років історія ріже собі зап’ястя.
Уявіть, як гостро відчуваються запахи в двадцять років,
як гірчить хліб, як тішить холодна музика.
Я говорю про смерть, яка не лякає,
яка не має ваги, не має коріння.
Просто уявіть, що є цей вечір,
є ці двоє, і є ніч між ними.
Велике надвечір’я, великі сутінки.
Макові поля вздовж залізничного насипу.
Ландшафт, в якому так багато звичного,
так багато палючого і золотого.
Так багато листя.
Так багато каменю.
І не вистачає любові, не стає її, бракує.
Але ось уявіть – якби її не було взагалі.
Останні події
- 16.10.2025|13:13Ласло Красногоркаї: Нобель 2025 спричинив стрімке зростання продажів та ажіотаж довкола нового роману
- 16.10.2025|13:11Волелюбність, гідність, гумор: «Архетип нації» дослідив ключові риси українців
- 16.10.2025|10:09«За чотирма зайцями»: «Основи» перевидають п´єси Нечуя-Левицького та Старицького в театральній серії
- 16.10.2025|10:01Срібло BELMA-2025: Український підручник з хімії підкорив Європу на Франкфуртському ярмарку
- 13.10.2025|12:48«Гетьманіана Старицького»: Унікальна виставка відкриває зв´язок між Козацькою добою та сучасною боротьбою
- 13.10.2025|12:40«Крилатий Лев – 2025»: У Львові назвали найкращих авторів прозових рукописів
- 13.10.2025|12:35Завершується прийом зголошень на Премію імені Юрія Шевельова-2025
- 13.10.2025|12:2112 топових видавництв, десятки книжкових новинок та фігура-гігантка Лесі Українки: Україна вдруге на LIBER
- 11.10.2025|13:07Засновник Ukraїner Богдан Логвиненко мобілізувався до ЗСУ: "Не бути пліч-о-пліч - емоційно складніше"
- 11.10.2025|13:02Вероніка Чекалюк презентує у Відні унікальні "метафоричні карти" для спілкування за столом