Електронна бібліотека/Поезія

АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Завантажити

Просто це одна з небагатьох історій,
що мають оптимістичне завершення,
наскільки оптимістичною може бути мова
великої політики:
14 тисяч немовлят,
фіксована статистика потаємного дійства,
сотні розламаних,
наче волоські горіхи, родин,
темне батьківство, що затискає у кулаці
зерна сподівання;
лемент і ґвалт
у найбідніших кварталах,
зрушені юрби,
що залізничним насипом
тікають від смерті.
А втім,
перемагає те, що прийнято називати надією,
і вертається те, що зазвичай вважається дивом.
І понад головами
зґвалтованих міст
займається світло –
нехитра метафора мудрості тих,
хто залишився жити,
тих, хто і далі готовий любити цей світ –
схожий на святкову сукню,
з якої не відпирається кров.
Є ця історія порятунку,
переконливе свідчення справедливості,
довкола якої відтепер
будуть намиватися контури права,
буде протоптуватися
етика материків,
дитяча постава прогресу.
Щорічна містеріє відчаю,
який долається потребою жити,
містеріє тривоги,
що породжує відчуття таємниці,
містеріє слабких і довірливих –
добрих, неговірких людей,
що ідуть за потоком світла.
Є ця історія,
в якій я бачу лише тебе.
Лише твоє обличчя.
Лише твої рухи.
І поза цим стається
велике спасіння,
і починають вірити навіть ті,
хто має підстави не вірити,
і починають любити ті,
хто має право на свою нелюбов.
І хай поєднується дитяче дихання
з диханням історії,
і хай нашими іменами повниться
список покликаних свідчити і святкувати,
і хай кожен твій крок стає частиною великого поступу.
Торкаєшся рукою темряви – і озивається вічність.
Говориш нині «люблю» - і не обривається текст.

Останні події

30.04.2025|09:36
Андрій Зелінський презентує нову книгу «Мапа»
29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса


Партнери