Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Завантажити
Я дуже люблю жінку,
про яку нікому нічого не можу сказати.
Люблю її голос,
після мовчання, після згустку тиші.
Тиша тоді стає непереконливою, як школяр,
що запізнився на перший урок.
Тоді відразу стає зрозумілим,
що пауза сама ніколи не пояснить найважливішого,
що все відбувається саме там, де ти перестаєш
соромитись слова любов,
де ти усвідомлюєш його річкову пронизливість.
Перестаєш оминати своє,
перестаєш оминати важливе.
А важливим є те, як вона добирає мову.
Ніби шовки на сукню, в якій має намір
бути щасливою.
Наче насіння, з якого мають вирости рослини,
які вона потім забуватиме поливати.
Натомість, неможливість заговорити
нагадує пташину звичку, нагадує поведінку
птахів, які все насправді знають,
знають так добре, як ніхто інший,
а ось не вважають за потрібне ділитися своїм
знанням, перелітають із місця на місце,
мовби перестрибують із теми на тему.
І, виявляється, куди важливішим є слухати.
Слухати голос. Слухати тишу.
Слухати перешепти, що родяться поночі,
з теплих водойм сну, з улоговин прокидання.
А працює це так: бувають часи,
коли словники доповнюються лексикою мовчання,
коли важливими є не лише розділові знаки,
але й паузи в диханні,
коли звучання витворюється з цієї химерної
суміші сказаного і відчутого,
замовчаного і відчитаного.
Тоді з любові народжуються міста.
Тоді твориться текст, як місто,
обростає школами і турботою,
обростає трамваями.
І люди приходять до цього міста,
проймаються ним,
боронять його,
повторюють місто, як вірш –
завчений у школі,
пропущений через серце.
Останні події
- 14.01.2026|16:37Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ
- 12.01.2026|10:20«Маріупольська драма» потрапили до другого туру Національної премії імені Т. Шевченка за 2026 рік
- 07.01.2026|10:32Поет і його спадок: розмова про Юрія Тарнавського у Києві
- 03.01.2026|18:39Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Довгі списки
- 23.12.2025|16:44Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
- 23.12.2025|13:56«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
- 23.12.2025|13:07В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
- 23.12.2025|10:58“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
- 23.12.2025|10:53Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
- 22.12.2025|18:08«Traje de luces. Вибрані вірші»: остання книга Юрія Тарнавського