Завантажити

Вічко

Перефарбованих в кров

Дверей

Протикає наскрізь поглядом –

Тільки не на хаєр…

Дивись осторонь…

Губи замків

Спльовують

Непідхожі ключі

В ув’язнені квіти

За підвіконними ґратами.

Руді шафи

Душать тіснотою стіни,

Хапають за горло люстри –

Жарівка задихається

Кашляє і гасне.

Безвихідний коридор монстрів…

Ні, не до гармонії батареям,

Замучені капці

Пахнуть всім,

Що носили шкарпетки…

Поцілуй мене люба,

Щоб твоє дихання

Наповнило цю кімнату

ПРОСТОРОМ!

о2.11.2оо7

читати