Завантажити

З того часу, як ти отримав «зелену карту»

Не змінилося майже нічого в старому місті

П’яний сторож шкільний так само все палить «Ватру»

Матюкає владу, збирає торішнє листя

Дядько Ленін з площі теж нікуди не дівся

І пташиний послід стікає з вождевого лоба

Як за нашої юності. Я торік розлучився

Хоч колись сподівався прожити з нею до гроба

Гопота в «спортівках» так само плює насінням

І бездомні коти плодяться немов ті миші

У повій і політиків зміна йде покоління

Перші – все молодші, а другі – усе дрібніші

Чи й собі – на виїзд? Зрештою, не розумію

Що трима мене тут, усупереч кризі і сказу

(Чоловік від жінки – як не світить, або не гріє

Емігрант із країни – як те і інше одразу) –

Мабуть, фото прабабці… Чи вишивання мами…

Чи – печатки гербові на пожовтілих конвертах…

Не кажу «любов до народу». Не те щоб хами –

Просто звідки серед стецьків узятись Ольгердам?

Генофонд – з котушок… Ані лайно, ні повидло…

Українцем бути – то вирок? тягар? чи нірвана?

Але курва мать, ну як же мені набридло

По дорозі з Польщі щоразу клясти Богдана…

13-16. 05. 2011

читати