Але до подальших роздумів, оприлюднених в даній колонці, мене спонукала не стільки сама проблема відсутності місця для книг, як власне спроба її розв’язати. Віддавати книжки до бібліотек, за... 

Рідше трапляється реверсний сценарій. Знімається фільм чи серія передач, пишеться книжка. Перший том «Намєдні. 1960-ті роки» авторства Леоніда Парфьонова – це рідкий випадок, коли не мучишся... 

Бо насправді читачі самі ніколи не знають, які книжки їм потрібні. Звичайно, я не говорю про тих, чиєю професією є читання книжок. Повірте, це нещасні люди. Я також належу до таких. Спочатку все... 

Ось аби я писав для молоді, як це роблять Карпа, Жадан, Дереш та сонм одноразових авторів однієї книжки, популярність би в мене серед студентів Могиляки була б більшою. І, відповідно, продажі... 

Минулого тижня під загрозою опинилося проведення традиційного ярмарку «Книжкові контракти» у столичному «Українському домі».  Держкомтелерадіо, яке його організовує, довго вирішувало, проводити... 

Коли маловідомий скульптор Огюст Роден виборював право на увагу громадськості до своїх робіт, він застосував такі на той час прогресивні технології як написання книги про свої погляди на... 

Мова піде загалом не про Дон Кіхота і не про конкретне видання, але для розкриття теми подальші долі двох примірників я окреслю: один з довго був в мене вдома. Його прочитала моя мама, вона... 

Ну ще Скиба, здається, збирав довкола себе писючих друзів і організовував грандіозні виступи у Львові, а потім у Києві. Ну ок, я – власне – не про це, тому не дуже претендую на об’єктивність у... 

Тим паче, простір для взаємного скубання просто безмежний – попсою можна оголошувати будь-який більш-менш «розкручений» твір, а «нєтлєнкою» – повну графоманію, яка нікому не цікава, але, мовляв,... 

Це обговорення, скромне на сайті, але досить активне в блогосфері та в реалі, дає підстави думати, що насправді питання «що писати?» не таке вже й зайве. На нього, до речі, є багато простих і...