Re: цензії

31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Закохатися в життя — означає повернутися до себе
29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Без миті немає вічности
26.07.2026|Ігор Зіньчук
У полоні Чугайстра
22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків
«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
21.07.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Бути Небом ― це любити всіх
20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Різьба на долонях
20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Бути переможцем — це вибір
18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»

Новини

21.10.2014|09:12|Буквоїд

Марія Хімич. «Білі шкарпеточки»

«Білі шкарпеточки» — це не просто назва нової поетичної збірки Марії Хімич.

Це вибух пристрасті, що пульсує в кожному тексті. Це колекція деталей, оприлюднених у верлібрах через вібруючу ритміку. Це сміливо зібрані до купи брудна соціальність і глибокий психоаналіз. А водночас… — це ніжність материнства, гармонія світла, тепло рідного куточка. Шкарпетки бувають різні — лишень спробуйте їх одягнути. Так само і вірші Марії — лишень спробуйте їх осягнути.

Марія Хімич. Білі шкарпеточки. – К.: Смолоскип,  2014. - 112 с. (Серія «Лауреати “Смолоскипа”).



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери