Написана ще в 1966-67 роках, вона згодом не раз дописувалась на всіх етапах наступних українських трагедій ХХ століття - і після поразки 60-х, і в безвиході 70-х, і в безвиході 70-х, і в оманливих пастках 80-х.

Протягом цього часу з конкретної поразки під конкретним Берестечком тема цього роману переростала у філософію поразки взагалі, в розуміння, що «поразка - це наука, ніяка перемога так не вчить», а відтак і в необхідність перемоги над поразкою.

Перемога над поразкою - основний філософський і психологічний код цього твору.

Художнє оформлення Сергія Якутовича та диск із записом Петра Бойка творять разом з романом у віршах неповторний мистецький синтез, доповнений глибокою аналітикою - статтею Івана Дзюби про творчість Ліни Костенко та статтею Володимира Панченка про «Берестечко».  

Ліна Костенко. Берестечко. К.: Либідь, 2010. – 232 с.