Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Пустельник у лісі
Володимир Даниленко вміє писати цікаву прозу, організовує успішні літературні конкурси та упорядковує знакові літературні антології. Усі ці знання, вміння і досвід прислужилися йому при написанні книги про сучасний український літературний процес та про його головного суб’єкта – письменника.
Слід зауважити, що маємо справді цілісну книгу, пройняту спільною ідеєю, більш-менш чітко структуровану і витриману в одному стилі. Насправді це книга роздумів про те, що таке література сьогодні, якою вона є в Україні, і чому все так сталося.
Емпіричне поле, на якому зрощує свої часом парадоксальні рефлексії Володимир Даниленко, є твори, персоналії та колізії навкололітературного життя протягом 80-90-х років минулого сторіччя. І хоча місцями автор декларує бажання охопити поглядом і «прийдешні покоління», це йому не дуже вдається. Бо він сам, як людина, як літератор цілком перебуває в контексті взаємин, життєвих обставин, етики й естетики української літератури «після комунізму».
Найперше, що любить робити в літературі Даниленко, це – класифікувати. Він як Менделєєв прагне розкласти авторів і їхні твори в своєрідну періодичну таблицю: за поколіннями, за стилями, жанрами і напрямками, а ще – за архетипами, комплексами, ринковими статусами та ін. І слід визнати, робить це дуже вправно і переконливо. Книгу слід рекомендувати студентам філологічних спеціальностей як чудовий посібник з історії новітньої літератури. Інформації тут дуже багато, але вона вкладена у досить зручні і при тому образні форми, які легко запам’ятовуються.
Окремо слід відзначити розділ, в якому Володимир Даниленко повчає молодь як стати письменником, що при цьому варто робити, а від чого слід утриматися. Повчання ці абсолютно позбавлені хибної скромності, автор дає дуже однозначні оцінки і висуває сміливі тези. При цьому в початківця навряд чи виникне відчуття нав’язування авторської думки чи затягування в «учні». Даниленко не зображує з себе гуру, він передає лише те, в чому переконався на власному досвіді, або що знає з історії літератури. Між його особистістю і літературною дійсністю завжди зберігається певна відстань для споглядання і клінічних процедур: анамнез, діагноз, рецепт. Часом його одкровення звучать шокуюче, але завжди містять здорове зерно. «Поєднання фізіологічних і стадних інстинктів, характерне для літературної тусівки, – пише автор, – робить схожою її з табуном у савані, що зібрався на водопої».
Єдине, що випадає з переліку безперечних успіхів книги – оціночні присуди Даниленка. Визначати на ходу 50 найкращих в будь-якій сфері, що дотична до мистецтва, – помилка, яку кандидат філологічних наук не повинен собі дозволяти. Тут журналіст в Даниленкові якщо не переміг, то принаймні успішно спокусив критика і літературознавця.
Свою книгу Володимир Даниленко починає з промовистої паралелі. Він згадує про шалений успіх першої книги французької письменниці Анни Гавальди «Мені б хотілося, щоб мене хто-небудь де-небудь чекав...» Якби подібна книга вийшла в Україні, стверджує автор, її просто ніхто б не помітив.
Пустеля, про яку йдеться в рецензованій книзі, ототожнюється автором з нинішньою літературною ситуацією в Україні, коли за відсутності критики, сформованого ринку книжкової продукції і елементів підтримки і заохочення авторів нічого на нашому полі ніяк не може зрости. А зерна талантів є, і вони регулярно прокльовуються на зріст. І засихають при першому зіткненні з особливостями вітчизняного культурного клімату.
Приблизно така картина змальовується в підсумку прочитання книги Володимира Даниленка. Сам він собі при цьому нагадує лісоруба, чиє призначення – облюбувати дерево, обрати критичний інструмент (сокиру там чи бензопилу), та й заходиться вже... осмислювати. Щоб у підсумку вийшов гарний стілець, чи табуретка там якась.
Однак із змісту самої книги напрошується інша аналогія. Блукає самотній критик у лісі авторів, книг і просто цікавих людей та й розмірковує: писати чи не писати? І вирішує – не писати...
Даниленко В.Г. Лісоруб у пустелі: Письменник і літературний процес. – К.: Академвидав, 2008.
Коментарі
Останні події
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»