- Які книги Ви читали останнім часом? Що сподобалось, що ні?
- Найсвіжіше з прочитаного, про що варто згадати це, передусім, книга Дмітрія Кузьміна «хорошо быть живым». Окрім віршів самого Діми там чимало місця займають його переклади з різних мов. Саме серед них я з великою радістю натрапив на велику добірку чи не «найбільшого» американського поета 20 сторіччя Чарльза Резнікоффа.  Я читав його і раніше, але по-перше переклади Кузьміна дуже вдалі і від цього можна отримувати щиру насолоду, а по-друге виявилося, що перекладач напрочуд відповідально, уважно і обережно ставиться до слова американського метра.

Також хочеться відзначити добірку віршів Ірини Шувалової у свіжому «Кур’єрі Кривбасу». ЇЇ потужна, так би мовити «енергетична» поезія чимось близька мені. Сам підхід і опанування тексту - просто заворожує. Розкрив часопис і не міг відірватися доки все не дочитав. Поезія має бути живою - у Іри вона жива.

Іноді люблю перечитувати поетів-фронтовиків - Михайла Стельмаха, Костянтина Симонова, Семена Гудзенко. Там  ідеології подекуди забагато, але іноді такі емоції сильні!
Велика монографія «Олімпійський спорт» сподобалася системним підходом і зручністю у використанні. Це така книга у котру зазираєш аби з’ясувати якусь дрібну нібито деталь, а стається так що наштовхуєшся на щось цікаве, а потім ще на щось і тонеш у тих фактах та історіях, з головою занурюєшся. Таке у мене в дитинстві було коли гортав «Велику воєнну енциклопедію». Тоді я мріяв бути військовим і вбивати ворогів.

- Що плануєте прочитати?
- Мене чекає «Ромовий щоденник» Хантера Томпсона. А я чекаю коли ж нарешті дійде час до нього. Але скоро вже, скоро...

- Щоб Ви радили почитати іншим?
- Порадив би всім, хто цікавиться сучасною літературою, журнал «Сучасність». Добре і якісне видання з майже бездоганним наповненням. Під цим я розумію те, що (принаймні зараз) відсутні принципи «тусовочності» у формуванні номерів. Тобто на сторінки потрапляє передусім якісний текст, а не якась епатажна писанина. Не соромно давати почитати «Сучасність» нормальній людині, яка хоче чогось, що її дійсно зачепить, а не викликатиме алергію до всього українського.

Вважаю,треба читати Євангеліє. Хай по главі, по дві, але регулярно. Хоча це, звичайно ж, особиста справа кожного.