Завантажити

Чорними бруньками,
Ряснiє гола вiльха.
Ой, як би весняними стежками
Не дiйти б до грiха!

На проталинах пiд наметами
Фiялково дивиться весна,
Розкинув золотими тенетами
Хитрощi сатана.

Забрунилось галуззя вишнi,
Сонце зомлiває на землi —
Облуду на душi грiшнi
Наводять сили злi.

Без угаву лопочуть галки.
Пiшла б послухала їх веселий рiй,
Та небезпечно самотньо рвати фiялки
У гаю Христовiй молодiй:

А за брамою широкими полями
Весело розбiгаються шляхи.
Ой, як би весняними стежками
До мене не прийшли грiхи!

читати