Завантажити

Цей страдний путь пустельним долом,

Одчайний відчай в ніч німу;

Спіраль часу зав’ється колом

І знов народишся ти кволим,

І знов здивуєшся всьому.

Казкові надять зір коралі,

Крамолять кралі й королі;

Ще не стоптав хаджа сандалі,

В клубок гадючаться спіралі

Й черва гадючиться в землі.

В церквах ще дзвони б’ють недільно,

Ще пси не мітили двори;

Гарчать на нас охрипло й дільно,

Але рипучо й безнадійно

Рипить Колесо Сансари́.

І десь горять бібліотеки,

Джоконда плаче від ножа…

Із ночі в день, з варяг у греки,

Немов одвічний хадж до Мекки,

Де Мекка − змиг, а ти − хаджа…

читати