Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Зачарована стежина уяви – 2
Тетяна Винокурова-Садиченко. МИ. Роман. – Львів: Кальварія, 2008. – 160 с.
Абсурд у мистецтві сьогодні – це щось на взірець спецій для пісної страви: для надання творові присмаку актуальності, задля модного антуражу тощо, тобто, з одного зі філософських засобів осягнення світу абсурд перетворено на елемент декору. Це колективна хвороба молодої літератури ХХІ століття, коли все перемішалося, коли час спресовано й звільнено від усіляких табу й заборон – неовавілонська ситуація. Але операція подорослішання, як ніколи потрібна вже і тепер. Потрібен автор, який зрозумів би, що постмодернізм – це вчорашній день літератури. Потрібен твір, де були би розглянуті й осмислені проблеми реального пізнання і перетворення світу. Суспільство потребує актуальної сучасної літератури.
Тетяна Винокурова-Садиченко за два роки (2006-2008) написала чотири романи. Для прозаїка, надто для романіста, багато важить особистий досвід, особисті враження, безпосереднє знання життя. Не менш важить «внутрішнє знання», що йде від заглиблення в життєвий матеріал, у психологію людей, внаслідок чого з´являється достовірність характерів, природність тону, жестів, діалогів. Традиційно, роман – це багатоплановий твір, із розгалуженими сюжетними лініями, переплетінням доль багатьох персонажів. На першому плані має бути увага до складної проблематики, що її висуває життя, а не просто бажання написати будь-що й назвати це романом.
У нашої авторки є тільки обдарована молодість, досвіду зрілості ще нема, але роман (називаю цей твір романом із поваги до авторки – Т. Д.) читається зі співчутливим схваленням, або схвальним співчуттям. Головні персонажі родом із дитинства: вічна шукачка Ілона, містик Михась, скептик Арнольд, філософ Ринат – їх поєднало одне-однісіньке літо в забутому селі. Про що сперечалися вони на лісовій галявині біля вогнища? Що спонукає головну героїню через 15 років згадати своїх приятелів, знайти їх і знову пережити всі можливі пригоди, подібні до дитячих ігор? Кожен, хто колись був дитиною, пам´ятає свою здатність грати й фантазувати, захоплюватися й очікувати дива. Авторка точно вловила вічну потребу дорослого читача: трохи побути дитиною, тому книга ця – містифікація. Важко сказати, що за цим стоїть: чи то бажання запропонувати читачеві гру, чи то клопіт зі створенням своєї значною мірою романтизованої біографії.
Героїня Ілона розшукує зниклого коханця і стикається з тим, що нові часи тільки загострили старі проблеми. Душевні терзання увиразнюються, і читач цю тривогу помічає вчасно. Врешті-решт, на питання – що рятує людину? і де вона має шукати вихід? – письменниця нібито переконливо відповідає: наша пам´ять про дитинство – це анестезія, що захистить нас від больового шоку при неминучій операції подорослішання. У нашому випадку, пам´ять про одне конкретне літо в дитинстві, що герої провели разом, допомагає Ілоні та її друзям побороти страхіття теперішнього фізичного і духовного існування: «… я не можу дочекатися тієї миті, коли посеред нашої галявини саме по собі спалахне багаття, і з нього вилізе якась халепа, що змусить нас об´єднатися знову».
Авторка компенсує брак досвіду зрілості випробуваними засобами: вільне переміщення з реального часоплину в казковий і в зворотному напрямку, містика, магія, жахи, демони, вампіри… але, на жаль, це найслабші творчі аспекти твору, бо художній світ письменниці тягне за собою в літературу довгий шлейф вторинності, а літературний текст стає процесом фіксації взаємодії заздалегідь обумовлених типів-гравців.
Під впливом мистецтва, зокрема, мистецтва слова, ми хоча б на дрібку прояснюємо собі наше життя, бо якщо життя нам видається безглуздим, ми – нещасливі. Я вже не зачіпаю аспектів ширшого плану, як от вміння автора заглибитись у духовну атмосферу епохи, знайти в цій атмосфері неперехідні вартості, здатні заколоситися через роки в душах наступних поколінь.
Подорожі в дитинство, хай і зачарованою стежиною уяви, коли «людина вигадує пояснення тим фактам, яких пояснити не можна, а потім переконує себе, що так воно й було», для цього недостатньо.
Від редакції: Рецензія надійшла на конкурс літературних критиків
Коментарі
Останні події
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
