Re: цензії
- 21.11.2026|Михайло ЖайворонСтрибок у темряву в пошуку світла
- 21.11.2026|Євген БаранХто ми без Охрімового казання?..
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Текст як розвитково-романтична гра автора з читачем
Йонґман Марікен. Усі тварини живі та вільні: повість / Переклад з нідерландської Ірини Коваль / Марікен Йонґман. — Львів: Кальварія, 2017. — 192 с.
Кожний відгуковий есей на будь-яку книгу — вільна інтерпретація чи фіксована у слові рецепція читача. Саме з цієї позиції написане все наступне.
Нещодавно завдяки видавництву «Кальварія» побачила світ феноменальна повість для підлітково-дорослої аудиторії читачів нідерландської письменниці Марікен Йонґман «Усі тварини живі та вільні». Чому «феноменальна»? Тому, що матеріалізація смислів у формі книги (в органічній єдності з оригінальними, вправними й дещо загадково-іронічними ілюстраціями Надьожної та тепло-сердечним перекладом Ірини Коваль) не залишить, переконаний, байдужим жодного читача. А ще — відкрита, чесна інтелектуальна, емоціональна, морально-етична й водночас романтична гра команди творців із тим, хто бере до рук цю естетично оформлену книгу: заголовок, анотація, оповідна і сюжетна лінії — про діяльність такого собі таємного «клупу» з визволення тварин у складі… двох одинадцятирічних школярів — незалежної, вигадливої й досить розвиненої дівчинки Діті й довірливого, відкритого, але водночас мужнього хлопчини Хайса. Насправді ж маємо низку наративів про непростий індивідуальний шлях формування життєвої позиції, базових морально-етичних принципів і — що найбільш приховано — першого кришталево чистого, завжди неповторного сердечного почуття… Та ще багато чого…
Посмакуймо ж трохи цю гру. Вони вчаться в одному класі, але «не помічають» одне одного. Таке показове «непомічання», як відомо, має прихований до пори до часу потенціал, що може несподівано явити або ефект вибухівки, або (за умов безвідповідальності одного чи обох) загаснути на протягах розчарування.
Перший крок до зближення зробила Діті (звісно, дівчата в цьому віці кмітливіші за хлопців), переслідуючи якнайменше подвійну мету — набути собі партнера для реалізації загалом шляхетної, але водночас і контраверсійної (поза чинним законодавством) ідеї — звільнення свійських тварин (які, звісно, є чиєюсь приватною власністю); а ще — перевірити й прояснити для себе суто людські й хлопчачо-чоловічі якості Хайса.
Тут наразі слід зупинитися, аби дати читачеві можливість самостійно «прожити» і пережити пригоди й перипетії взаємин головних герої повісті; натомість — хоча б побіжно слід торкнутись наслідків роботи перекладача та ілюстратора. Перша (Ірина Коваль) створила україномовну інтерпретацію (абсолютних мовних аналогів, за авторитетними ствердженнями фахівців не може бути) ставши невидимою, але активною дієвою особою твору, щирою подругою нідерландських (проте таких схожих на наших) школярів; друга (Надьожна) — віднайшла насправді оригінальний ключовий зображальний знак, що пройшов по всьому тексту — лінійне відтворення тварин, запакованих у кубічно-паралелепіпедні пудла-короби — обмеження руху, вияву — несвобода. Обидві співавторки, поза сумнівом, не на боці поліції — вони б радо стали на бік Діті й Хайса, та ще й увійшли б у те «таємне товариство»…
От така відгукова інтрига. Читаймо, друзі, не шкодуючи часу.
Коментарі
Останні події
- 21.11.2026|13:48Видавництво «Основи» випускає дебютну книжку Ірини Вале «Творимо Різдво»
- 21.11.2026|13:31Як дві сестри після десятків відмов створили світовий фентезі-бестселер і поклали сайт українського видавництва за 30 секунд
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
