Re: цензії

Кіт із мандариновими очима
02.10.2026|Ігор Зіньчук
Ключик до щастя
02.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
«Морські пригоди»: історія про скарб, якого ніхто не шукав
29.09.2026|Тетяна Дігай, Тернопіль
Діти сьогочасної війни
24.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Чого навчає нова казка Юлії Перегуди?
23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя
Галузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
Про мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
16.09.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Та, що літає без крил
15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікацій
Самозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця
Коли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
Головна\Авторська колонка\Будинок Грушевського

Авторська колонка

18.06.2023|09:36|Ярослав Орос

Будинок Грушевського

За що я люблю Михайла Грушевського, так за те, що він попервах був улюблений учень І. Нечуя-Левицького. Опісля Іван Семенович немовби відійшов у небуття, а Михайло Сергійович постав на кону... Вітчизняної минувшини. Ще, за що я люблю Грушевського – за його «Історію України-Руси». Завше, коли буваю на Байковому кладовищі, намагаюся скромно вклонитися його могилці.

Як літератор, М. Грушевський слабенький з тим А. Кащенком, а як історик, завважу, український, –сила. «Чорномор», як обзивали його московити; своїми працями дохідливо і фахово загнав у стійло сергіїв соловйових (Зрозуміло про кого йдеться).

Михайло Сергійович ніякий політик, але ж «щирий і уміркований українець». Про се він зізнався сам, як з еміграції повернувся в радянську Україну, й коли на ядуче запитання С. Єфремова: «Чому ж Центральна Рада програла», він без обдумувань відповів: «Бо не було з ким її захищати».

На вулиці Паньківській у Києві є музей «Чорномору». Ба, навіть я, відлюдник, якось побував там. Звісно, я, прихильник свіжості, однак – надихався ж музейного порохна. Там відгонить малоросійщиною. Як у будь-якому музеї сущої України. Даруйте на слові, щиро-диванні патріоти!

...Щойно, години дві тому гепнула, розвалилася над Києвом кацапська ракета (хтозна-яка, мо’ й балістична). Й одразу вислизнула у стрічках новина: «Департамент охорони культурної спадщини готує документи, щоб будинок на Володимирській 21/20, де за легендою Михайло Грушевський проголосив незалежність Української Народної Республіки, отримав охоронний статус. Зараз будівельної техніки на цьому обʼєкті не виявили, роботи там не ведуться. Про це повідомив у Telegram мер Віталій Кличко». 

Отакої! Дотепер я й не знав, власне з балкону якого будинку Михайло Сергійович виголошував отоді Українську [скромненьку] Незалежність.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери