Скажімо, Сергій Руденко, випускник київського журфаку не дасть мені збрехати, як ми, «совки», чекали тих, з-за «бугра», які навчать нас, совків-журналюг, полюбити Неньку, а в результаті, виявилося, що ми ось тутечки (за Іваном Багряним) і стали нинішньою силою. Слова!

Бандерівці ОУН ніколи не переймалися піїтами. «Мельниківці» ОУН хоч не з охотою, та трішки прислухалися і до Олега Ольжича, і до О. Теліги, а понад усе, видається мені, У. Самчука.

Звісно, працюючи у Фундації Ольжича, я в «польових дослідженнях українського сексу» наслухався з перших уст і про тих, і про тих. «Оунівців». І мені тута, в Кийові, нині ніяка Галіція не сміє заперечити: Міхновський із Середньої України власне є стяг Четвертого Універсалу.

Власне, я до міри вивчив історію і «бандерівців» і «мельникіців». А що стосується щирої правди, то «мельниківець» У. Самчук, а власне Тарас Бульба-Боровець – найкраще, що маємо з часів УПА.

За що я схиляюся до творчості великого Уласа Самчука.

Галіціє, помовч...