Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Україна немасонська
Наталя Тисовська. Укус огняного змія. – К.:, Наш час, 2008. – 240 с.
Жанр: український детектив
Детективні романи в Україні пише не легіон авторів, не армія, не батальйон, навіть не рота. Набереться хіба на взвод, і то – недоукомплектований. Проте з цього уявного взводу поки що лише Наталя Тисовська, як на мій скромний смак, найближче підійшла до розуміння того, що таке «український національний детектив» і який зі світових форматів жанру найбільш надається для адаптації до нашого сприйняття. Бо вигадати свій детектив з нуля українці не здатні в силу тих же історичних обставин, котрі не дозволяють українцям вигадати велосипед, Інтернет і свої, українські національні, не схожі на інші, засоби контрацепції.
Поки що Наталя Тисовська як автор має ті самі проблеми, що й інші автори, працюючі в Україні на ниві жанрової прози. А саме: ані вона, ані її книжки не є складовою частиною певного видавничого (читай – комерційного) чи літературного (читай – концептуального) проекту. Наприклад, у Росії, готуючи авторський проект того ж самого Бориса Акуніна, видавці запускають на повну промоційний маховик, але і сам автор повинен напружитися і видати на-гора не одну-дві, а щонайменше 5-6 книжок, і то – для старту, інакше проект не буде розвиватися, а значить – його не слід починати. Наступний етап: у Акуніна з`являються клони або ж інші популярні автори сідають писати свою відповідь Акуніну, заявляючи, таким чином, про свій контрпроект. Зокрема, нещодавно Алєксандр Бушков видав цілу серію про сищика часів дореволюційної Росії – Алєксєя Бєстужева. Полеміка з акунінським Фандоріним для знавців очевидна.
Натомість Наталя Тисовська, на початку 2000-х років опублікувавши два романи – «Соло для комп’ютера» та «Під знаком шаманського бубна», наступну книгу – «Укус огняного змія» - видала лише наприкінці десятиліття, що минає. І не через власну незатребуваність, а саме через відсутність у нас розуміння проекту як такого. Бо поруч із Тисовською повинні були з`явитися, умовно кажучи, які-небудь Ковальська, Білецька та Краснопільська (прізвища, наголошую, взяті довільно і з реальними їх носіями нічого спільного не мають – А.К.). Словом, аби зрозуміти, чим детективи Тисовської відрізняються від аналогічних, написаних українськими авторами, і чому вони справді репрезентують саме український детектив, треба хоча б запропонувати щось ще з продукції вітчизняного виробника для порівняння.
Тому вам доведеться повірити мені на слово: від часу публікації двох попередніх романів авторка зробила досить значний крок уперед. Насамперед йдеться про видовищну складову, без якої сучасний детектив просто неможливий. Якщо, наприклад, у романі «Під знаком шаманського бубна» найцікавіше відбувалося в світі хованців та нявок, де, за авторським задумом, розвивалася паралельна сюжетна лінія, а чугайстри були страшнішими за «реальних» бандитів, то в «Укусі огняного змія» навпаки – історія появи артефактів, за якими полює підступний лиходій у наш час, губиться в нетрях основної оповіді. За великим рахунком, її справді могло б не бути. Проте – саме до екскурсів у історію, далеку й не дуже, тяжіє пересічний український читач, тому історичні фрагменти тут – данина читацьким потребам.
Те ж саме можна сказати і про основний сюжет. Героїня роману – інтелігентна жінка Наталя Тарасівна, фаховий перекладач, з тих, кого називають «книжковими черв’яками». Справді: в таку героїню в Україні я як читач повірю більше, ніж у якусь Нікіту українського розливу чи іншу Ксену, жінку-воїна. В розмірене життя Наталі втручається спочатку нагла смерть невідомої жінки, потім – необхідність поховати тіло цієї, як з`ясовується, далекої своєї родички, нарешті – знайдений у родинному склепі браслет у вигляді змії, що кусає себе за хвіст. За ним полює хтось страшний, невідомий та, здається, потойбічний: Наталю починають переслідувати різні знаки з того світу, і це – знову реверанс у сторону тяжіння українців до всього містичного та ірраціонального. Якби інтелігентну жінку просто хтось хотів убити, це було б надто по-амерканському, та й жінка ця в Америці могла б застосувати до переслідувача пару прийомів йокагірі. А в Росії така дама виявилася б, навпаки, надто гламурною, до того ж пила б самбуку та понюхувала кокаїн. Нарешті, мета, з якою довкола скромної та лякливої жінки влаштована вся ця чортівня: відродження за допомогою зібраних артефактів такої собі закритої масонської ложі. Сама того не розуміючи, перекладачка Наталя врятувала не світ, але – Україну, що теж немало.
Правда, в цієї загалом позитивної україноцентричності є момент, котрий зовсім не характерний для детектива як літературного жанру. Авторка все ж таки не втрималася і на кількох сторінках окреслила та навіть підкреслила мовну проблему – в усіх детективах світу з часів сотворіння жанру подібні проблеми не виникали. Навіть у такому дивному, як «Сучасний кенійський детектив» - читав я колись цей збірник африканських майстрів жанру. Ну, хіба що героєві треба було знати мови, аби тлумачти давні зашифровані послання…
Оцінка ****(+)
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Йде полювання на вовків
- Жертви та рахунки
- Тюремна буремна історія
- Хічкок би плакав
- Намисто смертей
- Розбійник любить Україну
- Не люди
- Психо назавжди
- Непросто вигнати нечисту силу
- Не плюй, президентом не станеш!
- Антологія українського детективу. ТОП-10
- Антологія українського детективу. Вбивчі парочки
- Антологія українського детективу. Військові пригоди
- Антологія українського детективу. Український нуар
- Антологія Українського Детективу. Кращі помилки на зламі епох
- Антологія українського детективу. Вступ
- Volkov. m.d.
- Вбити за гея
- Кримінальна міліція
Коментарі
Останні події
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська