Останні події

11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus

Інфотека - письменники

Ігор Бондар-Терещенко (ІБТ)

Поет, драматург, літературознавець, арт-критик

Закінчив Харківський архітектурний інститут (1986) і Літературний інститут ім. О.Горького (1996). Кандидат філологічних наук. Засновник технологічного об’єднання «Жива Література» (1997), головний редактор журналів «Український Засів» і «Ґіґієна», регіональний редактор журналу «Образотворче мистецтво» (Харківщина).

Автор поетичних збірок: «Лірень» (1987), «Ulaskava» (1994), «Фібруарій» (1999), «Поsтебня» (2001), «Коза-Дерида» (2002), «Сорока-бароко» (2005), збірки вибраного «Автогеографія» (2006), радіоп’єс «Моя і ваша» (1992), «Що далі, Зозе?» (1993), «Вечір навшпиньках» (1995), «Пастка на миші» (1995), «Чорний аспірин» (1996), «Люна Росса» (1997), «Чвірка на флету» (1999), а також літературно-критичних збірок «Текст 1990-х: герої та персонажі» (2003), «Neoліт» (2008) та монографії «Ostмодерн: геопоетика, психологія, влада» (2005).

Живе і працює в Харкові.

 

Во всей украинской литературе на сегодняшний день он имеет наибольший рецепционный потенциал. Украинская литература не имеет более капризного и интересного зеркала, чем ИБТ. 

                                                               Проза

 

Чи Джордж Ґрабович не ІБТ? Чи Соломія Павличко не ІБТ? Вони стовідсоткові ІБТ. 

                                                               Книжник-Review

 

Не виключено, що ІБТ – це ніякий не Ігор Бондар-Терещенко, а літературно-критична маска Нестора Шуфрича. 

                                                               Дзеркало тижня

 

ІБТ – напівлюдина, напівбетеер. 

                                                               Форма(р)т

 

Ігор Бондар-Терещенко, якого Харчук назвала «горе-батьком українського постмодернізму», на мою думку, — «людина без властивостей», яка напругу своєї агресивної оригінальності довела навіть не до абсурду, а до мертвизни. 

                                                               Слово Просвіти

 

Он прекратил своё человеческое существование и стал провокационной компьютерной программой, у которой есть четкая и понятная, но не понятая, стратегия. 

                                                                Проза

 

ІБТ – це велика говорюща риба-телескоп, яка ніколи не страждає на сплячку. 

                                                                Кальміюс

 

Тут потрібне не обговорення «проблеми ІБТ», а термінове скликання консиліуму, бо це навіть близько не літературознавство, це – клініка. 

                                                                Книжник-Review

 

ИБТ – это критика в первую очередь для самих писателей. 

                                                                Проза

 

Замість критики ІБТ пише сатирично-інтелектуальні новели, в яких діють вигадані персонажі із невигаданими іменами: Ю.Андрухович, В.Єшкілєв, С.Павличко, Н.Зборовська і т.ін. 

                                                                Книжковий Огляд

 

Молодые литераторы не понимают, что современный ИБТ – это шутка, литературный фантом, цирковой номер, поп-провокация.

                                                                Проза

 

Це змушує ІБТ зовсім розчинитися в одній великій цитаті, нагадуючи машину, або ж людину-мультипль вербального світу, такого собі «газонокосильника», розсіяного в мережі літературних смислів. 

                                                                Дикое Поле

 

Коли зібрати весь комплекс звинувачень проти Ігоря Бондаря-Терещенка, то вимальовується такий йоханий бабай, що хочеться зателефонувати Юрію Винничуку і підказати йому цю автентичну постать для якоїсь наступної «книги симпатичних потвор, без якої не було б України». 

                                                                Книжник-Review



Партнери