Re: цензії
- 27.04.2026|Валентина Семеняк, письменницяСвітлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
- 25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
- 23.04.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоМагія дитинства, або Початок великої дороги
- 23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУРимована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
- 23.04.2026|Ігор ЗіньчукПізнати глибше, щоб відновити цілісність
- 16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, ЛьвівДух щемливого чекання
- 16.04.2026|Олексій СтельмахМайбутнє приходить зненацька
- 15.04.2026|Михайло Жайворон«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
- 15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель УкраїниМандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
- 11.04.2026|Богдан СмолякТутешні час і люди
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Юрій Макаров: Мені не хочеться йти на компроміси, які руйнують карму
Відомий журналіст – про причини звільнення з ТВі і можливість долучення до проекту суспільного інтернет-телебачення
Журналіст і телеведучий Юрій Макаров прийняв рішення залишити телеканал ТВі. 7 травня він написав заяву про звільнення й тепер залишається позаштатним оглядачем «Українського тижня».
Пан Макаров працював на ТВі з 2011 по 2013 роки, за цей час в ефір виходили його авторські проекти «Цивілізація» та «Цивілізація 2.0». Звільнитися з ТВі його спонукала солідарність із колегами, які висловили протест і пішли, оскільки переконані, що не зможуть гарантувати глядачам надання об’єктивної та неупередженої інформації.
У бліц-інтерв’ю «Телекритиці» пан Макаров розповів про курйоз зі зміною посади на ТВі, про свої творчі плани, а також про перспективи розвитку інтернет-телебачення в Україні.
– Пане Юрію, чому ви вирішили залишити канал?
– Через солідарність із колегами. Це суто емоційні міркування, деякі особи вважають їх аж надто несерйозними. Однак для мене вони мають значення. Річ у тім, що в мене є досвід роботи на «1+1» за часів темників. Але тоді я не піднявся й не грюкнув дверима, а продовжував робити свою програму, лише носив помаранчеву краватку в ефірі. Це була та міра сміливості, інфантильного нахабства та свободи, яку я міг собі дозволити. Однак на той час я мав особисті зобов’язання, через які не залишив канал. Також у мене був досить неприємний момент, коли з «Українського тижня» на знак протесту проти звільнення головного редактора пішла майже вся команда, але тоді я так само мав зобов’язання. І щоразу в таких випадках я відчував дискомфорт, якого краще собі не дозволяти. Чим старше стаєш, тим менше хочеться йти на такі компроміси, які, як зараз кажуть, руйнують карму. Але тепер я не маю особистих зобов’язань, тому таке рішення мені було простіше прийняти.
– Тобто ви просто хотіли підтримати колектив, який висловив незгоду зі змінами на каналі?
– Вони насправді пішли переважно через те, що операцію зі зміною керівництва та власників було проведено аж надто неелегантно. Я вважаю, що ця практика злиття та поглинання, про яку з ранку до вечора розповідає нове керівництво, є хибною. І як ми після цього можемо спокійно виходити в ефір і розповідати, що в нас усе нормально?
– У Facebook ви написали про те, що при звільненні несподівано з’ясували, що, виявляється, працювали на посаді головного редактора. Як так вийшло?
– У мене взагалі немає жодної ідеї, яка б пояснювала зміну посади. Коли мене могли призначити головним редактором? Як давно? За Миколи (Княжицького. – ТК), за Наталки Катеринчук, за Артема Шевченка? Я сприймаю це як анекдот. А коли починаєш тлумачити анекдот, увесь сенс пропадає. Тому нехай воно залишиться анекдотом.
– На якій посаді ви працювали на каналі?
– Від початку я був на каналі ведучим і промо-директором. Після цього в нас була низка перестановок, змінилося 3-4 генеральних – виконавчих продюсерів. Спершу був Сергій Дем’янчук, Валентина Руденко, а далі була класна пані Оксана Іванюк, але чомусь із нею не спрацювались. І потім, наскільки мені відомо, відбулися зміни штатного розпису, які мене не стосувалися. Головне, що я відповідав за промо. Згодом промо-відділ підпорядкували відділу програмування, і тоді я був просто копірайтером. Але мене це не обходило, бо офіційна посада ніколи не була для мене самостійною цінністю. Є завдання – можна працювати, якщо цікаво і не заважають.
– Пане Юрію, колишні співробітники ТВі заявили про намір створити суспільне інтернет–телебачення. Чи хотіли б ви працювати з ними?
– Такий проект – це командна робота, над ним зараз в основному працюють люди з редакції новин. А команда редакції новин зазвичай ставиться до всіх інших журналістів, особливо до тих, хто займається гуманітаркою, дещо поблажливо. Це звичайна практика. І мені здається (хоча, можливо, я й помиляюся), що для цих хлопців і дівчат, які мені страшенно подобаються, моя програма не є цінністю. А інтернет-проект будується на ентузіазмі, але я не певен, що цей ентузіазм можна буде мобілізувати в моєму випадку. Звісно, якщо мене побачать серед своїх співробітників, я буду радий, але в мене є відчуття, що ви мене у їхньому складі не побачите.
– На вашу думку, чи може мати перспективу суспільне телебачення в інтернеті?
– На мою думку, найближчі 10 років ще можна буде говорити про ефірне цифрове чи кабельне телебачення. Але за 10 років технічні зміни так чи інакше призведуть до того, що межа між інтернетом і мовленням зникне. Можливо, це відбудеться навіть швидше. Якщо ви помічали, вже сьогодні нові телевізори мають USB-вхід. А трохи дорожчі моделі містять вбудований браузер. Тому далі перед глядачами буде виклик: чи захочуть вони самі формувати свій ефір, чи їм зручніше буде покладатися на програмування каналів і бути пасивним споживачем. Інтернет-телебачення – це майбутнє, цей напрямок дуже перспективний. Однак ніхто не знає, як його по-справжньому монетизувати. Тому зараз такий проект може бути або маргінальним, або спонсорським.
Додаткові матеріали
- Новими ведучими ТВі стануть Антін Мухарський, Мирослава Барчук, Андрій Бондар, Марія Бурмака
- Євген Рибчинський буде ведучим ТВі?
- Андрій Бондар: Мені справді запропонували проект на ТВі
- Екс-директор ТВі Наталка Катеринчук: Проти мене готуються провокації
- Юрій Макаров залишив ТВі
- Ведучі програми «Гра в слова і не тільки» йдуть з ТВі
Коментарі
Останні події
- 23.04.2026|09:27Французький джаз в «Книгарня «Є»
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
- 22.04.2026|07:08«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
- 17.04.2026|09:16Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
- 15.04.2026|18:40Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
- 15.04.2026|18:25В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
- 11.04.2026|09:11Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
- 11.04.2026|08:58Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
