Re: цензії

27.04.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Світлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка
«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
Магія дитинства, або Початок великої дороги
23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУ
Римована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
23.04.2026|Ігор Зіньчук
Пізнати глибше, щоб відновити цілісність
16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, Львів
Дух щемливого чекання
16.04.2026|Олексій Стельмах
Майбутнє приходить зненацька
15.04.2026|Михайло Жайворон
«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель України
Мандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
11.04.2026|Богдан Смоляк
Тутешні час і люди

Літературний дайджест

05.06.2013|08:37|"Эксмо"

Анжель Либи «Меня спасла слеза»

«Меня спасла слеза»— реальная история охрупкости жизни иотом, что любовь способна творить чудеса.

История, которая произошла в одной из клиник Страсбурга, потрясла всю Францию. Несколько дней57-летняя женщина находилась, как уверяли врачи, в глубокой коме, а затем, когда медики уже готовы были отключить приборы системы жизнеобеспечения, дочь увидела слезу в уголке ее глаза. Так слеза спасла жизнь Анжель Либи — близкие поняли, что она их слышит. Любовь близких и их неиссякаемая вера в ее полное выздоровление помогли Анжель преодолеть все трудности на пути к нормальной жизни. Все дни, пока Анжель находилась по мнению медиков в бессознательном состоянии, она слышала и понимала, что происходит вокруг. Самое трагичное было в том, что Анжель не утратила способности ощущать физические прикосновения — она чувствовала все неприятные манипуляции, которые проводили с ней медики, уверенные, что женщина находится без сознания.

Именно это — не всегда корректное отношение медиков к пациентам, во многом послужило для Анжель поводом написать книгу о ее собственном непростом опыте.

Свою книгу Анжель Либи завершает такими словами: «Заканчивая эту книгу, я отдаю себе отчет в том, что это, прежде всего, большая история любви. Мои муж и дочь — они, как я: им намного лучше теперь. Я знаю, что они стали сильнее. Как стала сильнее и та любовь, которая нас связывает».



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

23.04.2026|09:27
Французький джаз в «Книгарня «Є»
22.04.2026|09:51
Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
22.04.2026|07:08
«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
17.04.2026|09:16
Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
15.04.2026|18:40
Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
15.04.2026|18:25
В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
11.04.2026|09:11
Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
11.04.2026|08:58
Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
07.04.2026|11:14
Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
07.04.2026|11:06
Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах


Партнери