Re: цензії
- 15.06.2026|Дана ПінчевськаЦе воює вона. За нашу і вашу свободу
- 12.06.2026|Дана Пінчевська, мистецтвознавецьПутівник мистецькими жанрами: «Живопис...» Катерини Липи
- 10.06.2026|Ігор ЗіньчукЯк знайти шлях до успіху компанії?
- 05.06.2026|Ганна Клименко-СиньоокПеретин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
- 04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
- 31.05.2026|Надія ПознякВивільнення пам´яті
- 31.05.2026|Ігор ЧорнийКоли жінці нудно
- 30.05.2026|Віктор Палинський«Війна у лісовій пісні»
- 30.05.2026|Ігор ЗіньчукНова книга поезій Ліни Костенко «Вітер з Марса» – застереження для людства
- 29.05.2026|Василь КузанБезгрішні тексти
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Локальна масштабність
Сторіччя з дня смерті Лесі Українки відзначають, в основному, завдяки ентузіазму на місцях
Сота річниця з дня смерті Лесі Українки мала б стати серйозним приводом для масштабних подій за участю топ–осіб якщо не держави в цілому, то мистецтва — обов’язково. Ці сподівання підсилювала і відповідна Постанова Верховної Ради від 4 липня. Яка хоч і не вирізнялася особливою конкретикою, але ж повинна була налаштувати місцеву та найвищу владу на відповідні процеси й рішення. Сьогодні, аналізуючи відзначення 100–річчя з дня смерті Лесі Українки, доводиться визнати, що найбільш справедливим визначенням цієї події буде, на жаль, слово «містечковість». Ну, або «локальність», якщо висловлюватися дипломатично.
Однією з найбільш насичених програм на пошану Лесі можуть похвалитися мешканці Ялти. Сьогодні в Музеї Лесі Українки пройде День пам’яті «Ні, я жива, я буду вічно жити...». О десятій біля пам’ятника письменниці стартує проект «Квіти для Лесі», а потім усі бажаючі запрошуються на екскурсію до музею, яка супроводжуватиметься перформенсом. Увечері в римо–католицькому храмі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії відбудеться концерт, присвячений пам’яті Лесі Українки. До речі, на ці події до Ялти збираються і деякі депутати Верховної Ради. На «круглому столі», до участі у якому їх запросили далекоглядні працівники Музею, будуть говорити і про відродження всеукраїнського фестивалю культури та мистецтв «Лесина осінь». Як відомо, цей форум під патронатом Міністерства культури проводився у Ялті щорічно з 1995 по 2009 рік...
Відзначатимуть цю дату і в інших регіонах країни. У Волинському музеї експонується фотодокументальна виставка «Леся Українка і Волинь», на якій представлені світлини, пов’язані з її перебуванням у Луцьку та селі Колодяжному. А сьогодні й завтра в Колодяжненському літературно–меморіальному музеї Лесі Українки відбудеться цикл тематичних заходів «Музей збирає друзів». У ці дні згадують про Лесю і за кордоном. Так, молодіжне товариство українців Болгарії «БУКИ» організувало велопробіг через гору Вітошу в село Владая, де у 1894 році проживала Леся Українка. Українська молодь проїхала понад 30 кілометрів через гори, щоб реставрувати та оновити пам’ятну дошку та парк, де знаходився дім Михайла Драгоманова, у якому мешкала тоді Леся Українка.
Роковини смерті письменниці не залишилися поза увагою й у столиці. Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького ініціював акцію «100 років з нами». Усіх бажаючих запрошують на поминальну молитву в церкві на Байковому кладовищі (початок — об 11:00), потім — жалобна хода до могили письменниці і покладання квітів. За словами організаторів, вони прагнутимуть максимально відтворити настрій та перебіг поховання Лесі Українки. За спогадами очевидців, під час похорону через заборону влади промови не виголошувалися, але хор, що співав біля могили «Вічну пам’ять», не вдалося приборкати навіть жандармерії. Тож і в 2013–му квіти до могили Лесі покладатимуть під звучання хорового співу.
На виставку з нагоди 100–річчя від дня смерті Лесі Українки, яка працює в меморіальному приміщенні бібліотеки колегії Павла Галагана, запрошує Національний літературний музей. Серед експонатів — періодичні прижиттєві видання альманахів, журналів із творами письменниці, зокрема альманахи «Вік», «За красою», «Дубове листя», «Досвітні огні», «На вічну пам’ять Котляревському», портрети поетеси та ілюстрації до її творів... Шкода, але до цієї дати місто так і не відновило меморіальні дошки на київських будинках, де мешкала Леся Українка (на вулицях Вєтрова та Саксаганського). Ці дошки були поцуплені ще років iз двадцять тому, але у чиновників так і не дійшли руки до того, щоб виготовити нові й закріпити там, де вони повинні бути.
... А тим часом у пресі дедалі частіше почали з’являтися повідомлення про те, що й будинок, у якому розташований музей Лесі Українки в Грузії (місто Сурамі, де поетеса прожила свої останні дні), вже дуже давно потребує ремонту. За словами екскурсовода Ніно Салагая, зараз посольство України в Грузії намагається шукати кошти для придбання нового приміщення, куди б можна було переселити музей. Але про позитивні новини тут поки що говорити зарано.
А ТИМ ЧАСОМ...
Днями у Новоград–Волинському, на батьківщині письменниці, завершився фестиваль літератури і мистецтв «Лесині джерела», який відбувається вже 27–й рік поспіль. Нинішнє свято приурочене до двох пам’ятних дат — 100–річчя від дня смерті Лесі Українки та відзначення 50–річчя створення музею Лесі Українки. У фестивалі взяли участь професійні, аматорські творчі колективи, письменники, поети, науковці з усіх куточків України, ближнього та далекого зарубіжжя, офіційні делегації з Росії, Грузії, Білорусі, Хорватії, Польщі, Німеччини.
Коментарі
Останні події
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
- 29.05.2026|07:50«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
- 25.05.2026|17:00Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
- 23.05.2026|04:17Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
- 23.05.2026|04:11Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
- 21.05.2026|13:07В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
