
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
"Коли людина знаходить любов, вона підіймається на вищий рівень" - Любко Дереш
Письменник 29-річний Любко Дереш видав дві нові книги:"Остання любов Асури Махараджа"- алегорична історія про напівбогів і демонів - вийде у видавництві "Нора-Друк".
Збірка повістей та оповідань "Миротворець"- у видавництві "Кальварія". Новинки автор презентує під час 20 Форуму видавців у Львові у вересні.
- Роман "Остання любов Асури Махараджа" задумувався у вигляді оповідання чи повісті, але в результаті розрісся до розмірів більшого тексту. На мові санскриту "Асура" означає - демон, а "Махарадж" - повелитель. Це історія про демона, молодого науковця з інших, нижніх світів, який раптом виявив, що він закохався. Оскільки це для демонів не характерно, він починає як науковець досліджувати це почуття. Вирішує приїхати на Землю і запропонувати руку і серце дівчині, в яку він закохався. З цього й починаються його пригоди і перетворення.
- Роману достатньо, щоб детально проаналізувати почуття?
- Описую їх з власного досвіду. Допомагає письменницьке вміння створювати персонажів і людське вміння перейматися тим, що відчувають інші. Протиставляю в романі світ матеріальний і почуттєвий. З точки зору нижніх світів наша Земля - це відстале місце тому що тут ще чимало релігійних ідей, етики. Асура Махарадж, досліджуючи поведінку людей, виявив, що вони не лише жадібні, заздрісні, хтиві й азартні, але в кризових ситуаціях часом починають жертвувати собою заради інших. Асура в центральному кварталі Нью-Йорка зустрічає сліпу дівчину-провидицю, яка ворожить на долонях. Наступного ранку вона від нього втікає. Він починає її шукати, стає одним людей, загублених у великому місці без тепла, яке могло б наповнити його серце.
- У творі присутня індійська філософія. Чому?
- Естетика та індійська культура сильно впливала під час написання роману. Уявляв образи добротного індійського кіно з його риторикою і куртуазністю. Загалом сама космологія цієї книжки - кілька паралельних світів - демонів, людей і напівбогів - притаманна давньоіндійській культурі. Мені здалося це цікавим. В залежності від того, якими мотивами керуються люди в нашому світі, їх теж можна віднести до людей, напівбогів чи демонів. В якомусь сенсі це роман про цивілізацію і про мотивації людські.
- З представниками якого світу вам найчастіше доводиться зустрічатися в реальному житті?
- Найбільше з людьми. Напівбоги - це люди, які мають відношення до прекрасного, мають досконалу зовнішність, є шляхетними, мають добре суспільне становище і безкорисливі. Найчастіше такими благородними людьми бувають жінки. Зовсім недавно я познайомився з поетесою Богданою Матіяш. Вона для мене є прикладом дуже людяної людини. Такою людяністю наділений Тарас Прохасько. Теперішній світ культивує користувацький підхід до життя. Люди соціалізуються за тими зразками, як їм подаються. Зараз на першому місці стоїть приціл на індивідуалістичне існування. Людина ставить свої інтереси понад інтереси інших. Є чотири речі, які нас споріднюють із тваринами: їжа, сон, потяг до розмноження й оборона. Поки ми живемо в межах цих базових наших інстинктів, ми мало чим відрізняємося від тварин.
Валерія РАДЗІЄВСЬКА
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025