Re: цензії
- 23.01.2026|Віктор Палинський…І знову казка
- 23.01.2026|Ніна БернадськаХудожніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
- 20.01.2026|Ігор ЧорнийЧисті і нечисті
- 18.01.2026|Ігор ЗіньчукПеревірка на людяність
- 16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗола натщесерце
- 16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцентФудкомунікація - м’яка сила впливу
- 12.01.2026|Віктор Вербич«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
- 12.01.2026|Микола ГриценкоВитоки і сенси «Франкенштейна»
- 11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДоброволець смерті
- 08.01.2026|Оксана Дяків, письменницяПоетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
"Коли людина знаходить любов, вона підіймається на вищий рівень" - Любко Дереш
Письменник 29-річний Любко Дереш видав дві нові книги:"Остання любов Асури Махараджа"- алегорична історія про напівбогів і демонів - вийде у видавництві "Нора-Друк".
Збірка повістей та оповідань "Миротворець"- у видавництві "Кальварія". Новинки автор презентує під час 20 Форуму видавців у Львові у вересні.
- Роман "Остання любов Асури Махараджа" задумувався у вигляді оповідання чи повісті, але в результаті розрісся до розмірів більшого тексту. На мові санскриту "Асура" означає - демон, а "Махарадж" - повелитель. Це історія про демона, молодого науковця з інших, нижніх світів, який раптом виявив, що він закохався. Оскільки це для демонів не характерно, він починає як науковець досліджувати це почуття. Вирішує приїхати на Землю і запропонувати руку і серце дівчині, в яку він закохався. З цього й починаються його пригоди і перетворення.
- Роману достатньо, щоб детально проаналізувати почуття?
- Описую їх з власного досвіду. Допомагає письменницьке вміння створювати персонажів і людське вміння перейматися тим, що відчувають інші. Протиставляю в романі світ матеріальний і почуттєвий. З точки зору нижніх світів наша Земля - це відстале місце тому що тут ще чимало релігійних ідей, етики. Асура Махарадж, досліджуючи поведінку людей, виявив, що вони не лише жадібні, заздрісні, хтиві й азартні, але в кризових ситуаціях часом починають жертвувати собою заради інших. Асура в центральному кварталі Нью-Йорка зустрічає сліпу дівчину-провидицю, яка ворожить на долонях. Наступного ранку вона від нього втікає. Він починає її шукати, стає одним людей, загублених у великому місці без тепла, яке могло б наповнити його серце.
- У творі присутня індійська філософія. Чому?
- Естетика та індійська культура сильно впливала під час написання роману. Уявляв образи добротного індійського кіно з його риторикою і куртуазністю. Загалом сама космологія цієї книжки - кілька паралельних світів - демонів, людей і напівбогів - притаманна давньоіндійській культурі. Мені здалося це цікавим. В залежності від того, якими мотивами керуються люди в нашому світі, їх теж можна віднести до людей, напівбогів чи демонів. В якомусь сенсі це роман про цивілізацію і про мотивації людські.
- З представниками якого світу вам найчастіше доводиться зустрічатися в реальному житті?
- Найбільше з людьми. Напівбоги - це люди, які мають відношення до прекрасного, мають досконалу зовнішність, є шляхетними, мають добре суспільне становище і безкорисливі. Найчастіше такими благородними людьми бувають жінки. Зовсім недавно я познайомився з поетесою Богданою Матіяш. Вона для мене є прикладом дуже людяної людини. Такою людяністю наділений Тарас Прохасько. Теперішній світ культивує користувацький підхід до життя. Люди соціалізуються за тими зразками, як їм подаються. Зараз на першому місці стоїть приціл на індивідуалістичне існування. Людина ставить свої інтереси понад інтереси інших. Є чотири речі, які нас споріднюють із тваринами: їжа, сон, потяг до розмноження й оборона. Поки ми живемо в межах цих базових наших інстинктів, ми мало чим відрізняємося від тварин.
Валерія РАДЗІЄВСЬКА
Коментарі
Останні події
- 25.01.2026|08:12«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 24.01.2026|08:44«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
- 23.01.2026|18:01Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
- 23.01.2026|07:07«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
- 22.01.2026|07:19«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
- 21.01.2026|08:09«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
- 20.01.2026|11:32Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
- 20.01.2026|10:30Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
- 20.01.2026|10:23Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
- 20.01.2026|10:18У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
