Re: цензії

08.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Світлойменність
05.11.2025|Віктор Вербич
Коли життя і як пейзаж, і як смерть
Галичани та духи мертвих: історія одного порозуміння
04.11.2025|Надія Гаврилюк
“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Іспит на справжність
02.11.2025|Богдан Смоляк
Захисник Істин
31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, Швейцарія
Як змосковлювали ментальність українців
30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Художній простір поезії Мирослава Аронця
27.10.2025|Ігор Чорний
Пекло в раю
20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?
Котел, в якому вариться зілля

Літературний дайджест

19.11.2013|09:28|Gazeta.ua.

"Хочу вдарити арматуриною в гадюшник"

— На Вольвача треба місця затри години зай­мати,— говорять гості впереповненому залі київської кав´ярні "Купідон".

Тут 14 листопада письменник 50-річний Павло Вольвач презентує свій другий роман "Хрещатик-Плаза". Так називається бізнес-центр, де розташовувався офіс української служби "Радіо Свобода". Там працював і автор роману, і його головний герой. Дія відбувається спершу в Києві, потім у Празі.

"Усі герої роману вигадані, а збіги випадкові" — зазначено в тексті. Попри застереження, персонажів книжки легко впізнати. Роман відмовилися друкувати два видавництва.

— У книжці 90 відсотків героїв — мої знайомі, я їх звісно впізнала, — каже Лілія Максименко, 50 років, головний редактор видавництва "Український пріоритет", де вийшов друком роман. — На місці багатьох із них образилася б. Мені не подобається такий прийом, коли автор зображує своїх знайомих. Але я не критикую.

— Я колись дивився на Київ і думав — там Українонька. Там є люди, які не просто переживають за неї, але знають що робити, — розповідає Павло Вольвач. Письменник народився в Запоріжжі, до столиці приїхав наприкінці 1990-х. — За 10-річчя в Києві зрозумів, що українське суспільство — напівтруп. Я не намагаюся вилікувати його своїм романом. Хочу потрапити голочками в нервові закінчення або навіть ударити арматуриною в гадюшник, щоб був сплеск.

Дія роману триває з 1999-го по 2004 рік. Завершують його події помаранчевої революції.

— Я часто стояв на Майдані в ті дні, — продовжує автор. — Ми співали гімн, і щось мені шкребло в горлі. Я знав: це — історичний момент. Завдяки журналістській перепустці потрапив на сцену. Тоді відчув перепад між подіумом і площею. На сцену виходили персонажі в строях, що тягнули на бюджети містечок і сіл, звідки приїхали ті тисячі людей.


Катерина КИСЕЛЬОВА



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

08.11.2025|16:51
«Поети творять націю»: У Львові стартував II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
05.11.2025|18:42
«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі
04.11.2025|10:54
Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
03.11.2025|18:29
Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
03.11.2025|10:42
"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
03.11.2025|10:28
Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
02.11.2025|09:55
У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
30.10.2025|12:41
Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
30.10.2025|12:32
Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
30.10.2025|12:18
Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки


Партнери