Re: цензії

12.06.2026|Дана Пінчевська, мистецтвознавець
Путівник мистецькими жанрами: «Живопис...» Катерини Липи
10.06.2026|Ігор Зіньчук
Як знайти шлях до успіху компанії?
05.06.2026|Ганна Клименко-Синьоок
Перетин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника
«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
31.05.2026|Надія Позняк
Вивільнення пам´яті
31.05.2026|Ігор Чорний
Коли жінці нудно
«Війна у лісовій пісні»
30.05.2026|Ігор Зіньчук
Нова книга поезій Ліни Костенко «Вітер з Марса» – застереження для людства
29.05.2026|Василь Кузан
Безгрішні тексти
Анімізм як форма поезії, або Дещо про практичні дослідження магії

Літературний дайджест

19.11.2013|09:28|Gazeta.ua.

"Хочу вдарити арматуриною в гадюшник"

— На Вольвача треба місця затри години зай­мати,— говорять гості впереповненому залі київської кав´ярні "Купідон".

Тут 14 листопада письменник 50-річний Павло Вольвач презентує свій другий роман "Хрещатик-Плаза". Так називається бізнес-центр, де розташовувався офіс української служби "Радіо Свобода". Там працював і автор роману, і його головний герой. Дія відбувається спершу в Києві, потім у Празі.

"Усі герої роману вигадані, а збіги випадкові" — зазначено в тексті. Попри застереження, персонажів книжки легко впізнати. Роман відмовилися друкувати два видавництва.

— У книжці 90 відсотків героїв — мої знайомі, я їх звісно впізнала, — каже Лілія Максименко, 50 років, головний редактор видавництва "Український пріоритет", де вийшов друком роман. — На місці багатьох із них образилася б. Мені не подобається такий прийом, коли автор зображує своїх знайомих. Але я не критикую.

— Я колись дивився на Київ і думав — там Українонька. Там є люди, які не просто переживають за неї, але знають що робити, — розповідає Павло Вольвач. Письменник народився в Запоріжжі, до столиці приїхав наприкінці 1990-х. — За 10-річчя в Києві зрозумів, що українське суспільство — напівтруп. Я не намагаюся вилікувати його своїм романом. Хочу потрапити голочками в нервові закінчення або навіть ударити арматуриною в гадюшник, щоб був сплеск.

Дія роману триває з 1999-го по 2004 рік. Завершують його події помаранчевої революції.

— Я часто стояв на Майдані в ті дні, — продовжує автор. — Ми співали гімн, і щось мені шкребло в горлі. Я знав: це — історичний момент. Завдяки журналістській перепустці потрапив на сцену. Тоді відчув перепад між подіумом і площею. На сцену виходили персонажі в строях, що тягнули на бюджети містечок і сіл, звідки приїхали ті тисячі людей.


Катерина КИСЕЛЬОВА



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

11.06.2026|14:37
«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
31.05.2026|06:35
Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
31.05.2026|06:21
Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
30.05.2026|15:00
Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
29.05.2026|07:54
Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
29.05.2026|07:50
«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
25.05.2026|17:00
Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
23.05.2026|04:17
Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
23.05.2026|04:11
Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
21.05.2026|13:07
В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея


Партнери