Re: цензії
- 08.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськСвітлойменність
- 05.11.2025|Віктор ВербичКоли життя і як пейзаж, і як смерть
- 04.11.2025|Дана ПінчевськаГаличани та духи мертвих: історія одного порозуміння
- 04.11.2025|Надія Гаврилюк“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
- 03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськІспит на справжність
- 02.11.2025|Богдан СмолякЗахисник Істин
- 31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, ШвейцаріяЯк змосковлювали ментальність українців
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Борис Акунин. Трудности интерпретации
Сначала – простенькая история из совсем свежих впечатлений.
Нелегкая судьба беллетриста, которому необходимо на своей шкуре испытать то, что он собирается описывать, месяц назад вынудила меня опуститься на дно морское. Фандорин ищет затонувшие сокровища, а я, значит, отдувайся за него, ныряй с аквалангом.
Ой, как мне это не понравилось. Начиная с тесного костюма, в который очень трудно влезть и из которого потом невозможно вылезти, до поганого подводного течения, мешающего вернуться на берег, когда уже можно и пора. Я перенес много горя и унижений. Искровянил пальцы, хватаясь за растения, которые кажутся милыми и пушистыми, а на самом деле острые, как хрен знает что. Утопил маску, и пришлось двадцать минут ее искать. Подлый осьминог выпустил прямо на меня чернильное пятно. А потом от этих водных процедур я еще и простудился.
Чертова эта сбруя весит больше, чем рыцарские доспехи
С первой же минуты, еще в тренировочном бассейне, я понял, что карьера аквалангиста – это не мое, однако нужно было выполнить все пункты программы. Ощутить, как и когда закладывает уши при спуске. Посмотреть, как играют на дне солнечные блики и как выглядит снизу зеркало воды. Найти границу между светло-голубым и темно-синим. Дождаться, когда наверху проплывет моторная лодка и понять, как под водой слышится работа двигателя. Увидеть, насколько зарос водорослями утонувший полвека назад якорь. И так далее.
Поскольку я новичок, со мной рядом все время находился инструктор, замечательный канадец, влюбленный в море. Он очень радовался, какой я бойкий да неугомонный - и туда мне надо, и сюда.
И вот сидим мы с ним на дне морском на коленках, у нас перерыв. Думаю: сейчас сдохну. Люто ненавижу и море, и всех на свете рыб, и лично Эраста Петровича Фандорина. Под костюмом противно щекочется холодная вода. Ужасно хочется вон отсюда, но нельзя, осталось уяснить еще два пункта.
И тут мой энтузиаст достает какой-то подводный фломастер и, подмигнув, пишет на дощечке: I SEE YOU LOVE IT!
У меня от негодования пузыри изо рта, трубка выскочила. Долго потом ловил шланг локтем, как учили на инструктаже.
И задумался я о том, как плохо понимаем мы тех, кто рядом с нами; как иногда с точностью до наоборот интерпретируем их настроение и поведение.
Мы все – во всяком случае, большинство – живем наподобие водолазов, причем не аквалангистов, а тех, которые смотрят на внешний мир через окошечко в скафандре. Видим, как пучеглазые рыбы что-то шепчут нам своими коллагеновыми губами, но ни черта не понимаем; пугаемся безобидных осьминожьих чернил и не боимся барракуду, потому что она похожа на мирного судака; хватаемся за цветок, а он режет нам пальцы.
Скажите, а с вами случались смешные недоразумения подобного рода?
Коментарі
Останні події
- 08.11.2025|16:51«Поети творять націю»: У Львові стартував II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 05.11.2025|18:42«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі
- 04.11.2025|10:54Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
- 03.11.2025|18:29Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
- 03.11.2025|10:42"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
- 03.11.2025|10:28Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
- 02.11.2025|09:55У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
