Шкода все-таки, що не впіймали наші повстанці чи хто там ще громадянина Януковича Віктора Федоровича! Сидів би він тепер у найбезпечнішому для нього місці –рідному українському СІЗО, ходив би на допити, зливав би всіх і вся в надії, що пожиттєве скостять до двадцятки за сумлінну співпрацю зі слідством, свідчив би старанно проти Путіна.

Як той йому, наприклад, усе підказував не боятися, давити Майдан бронетехнікою чи хоча б відкрити вогонь по беззбройних. Та навіть і не підказував, а наказував – і досить жорстко, здається. Тобто Віктор Федорович насправді лише виконавцем був, таким собі беркутом у памперсах.

Шкода, звичайно. Такі вузли порозпліталися б, що світ здригнувся б. Він, щоправда, і без того здригається.

Тим часом Віктор Федорович, громадянин Янукович, у цілковитій згоді з недавніми передбаченнями астрологів залишається непотоплюваним. Пам´ятаєте ці передбачення, датовані (як недавно і як уже все-таки давно!) ще 23 грудня минулого року? Отакі, приміром:

"Для Віктора Януковича 2014 рік, незважаючи на всі протистояння, – вдалий період. Удача буде проявлятися в тому, що він у несприятливих зовнішніх умовах буде приймати правильні рішення, грамотно будувати політику і домовлятися з оточенням. Тож його позиції наступного року будуть зміцнюватися, можна сказати, що він "непотоплюваний"".

Особливо сильно громадянин Віктор Федорович нині зміцнив свої позиції в Ростові-на-Дону. Тільки чомусь мені здається, що вітчизняну астрологію після такого влучного передбачення краще називати астролохією.

У будь-якому разі констатуємо: кримінальний біженець номер один свідчень проти свого начальника поки що не дає. А там таке повипливало б! Начальник же – найвпливовіший політик світу, як каже про нього Форбс.

Я знаю, що ні Крим, ні Донбас, ні інші південні, східні та південно-східні частини нашого тіла йому насправді не потрібні. Без них він точно не помре. Зайві території для полювань та дайвінґу, повірте, не такий уже й бонус.

Не потрібні йому також і наші кримські татари, яким Радянський Союз, його ідеал державності, приніс аж стільки біди. Ні захист російськомовних, ні навіть сам великий та могутній. Усе це не настільки для нього важливе.

Та й розширення електоральної бази його не цікавить: вистачає своїх власних підневільних, які що потрібно, те й наголосують.

Він ходив на ведмедів та тигрів, і тварини присягли йому на вірність. Пілотував винищувач, літав з журавлями, плавав на підводному човні й видобував історичні артефакти голими руками з морського дна.

Ловив терористів та саджав олігархів, захищав Богородицю, карав та милував за блюзнірство. Ні, йому не потрібна ще одна оказія для піару й відвернення уваги. Хоча, треба визнати, усе що йому тепер не так уже й важливо, він отримує задарма.

Але сьогодні він вчепився в нас мертвою хваткою. Йому йдеться про те, щоб нас покарати. Помста, відплата – ось воно що таке.

Зацитую Навального, якому тепер значно складніше бути почутим у власній країні. Зроблю це до того ж мовою оригіналу – у згоді з найновішою українською модою на двомовність:

"Одна только мысль о том, что по Ново-Огарёво или Завидово или Шуйской Чупе или дворцу в Геленджике будут ходить простые люди и фоткать его, путинских, лошадок и золотые батоны, а из речек станут вылавливать документы о его финансах, вводит его в ярость".

І трохи далі: "Давайте честно скажем себе: мы все понимаем, что Путин собрался быть пожизненным президентом России с правами и образом жизни государя-амператора.

Восстание против такого же вора-амператора в соседней стране – угроза, вызов и ужасный пример. Поэтому Путин просто лично мстит всему украинскому народу и всей стране Украине. Это не безумная месть, он считает, что это весьма рационально – пойти на всё, но показать, что подобные революции заканчиваются плохо".

Друзі, чи мріяли ми про таке колись – налякати безстрашного? І можна було б навіть порадіти за нас, якби не ось це жахливе "піти на все". От ми тепер і прикидуємо – піде чи не піде. На все чи не на все.

Тим часом громадянин Янукович, виринаючи періодично в Ростові-на-Дону, мов живий потопельник або шматок чогось такого, що не тоне, задоволено і навіть зловтішно провіщає нам черговий виток гніву свого всемогутнього начальника. Наче ще й під´юджує того: давай, мовляв, дави.

Мабуть, це й називається, згідно з астролохом, "приймати правильні рішення, грамотно будувати політику і домовлятися з оточенням".

А насправді – ще більше смертей та крові, пролитої цими днями тільки через те, що громадянин Янукович продовжує своє ганебне, нікчемне й нічим не виправдане, противне світові існування не в застінках рідного СІЗО, а в якійсь норі понад тихим Доном.

І як його можна було випустити?