Re: цензії

14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. Дніпро
За якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя

Літературний дайджест

21.03.2014|08:20|Gazeta.ua.

Сестра перша почала носити синьо-жовтий значок

"Як яруйнувала імперію"— назвала свою нову повість дитяча письменниця Зірка Мензатюк, 59 років.

На обкладинці дівчинка у вишиванці дує на кульбабу, а в небо злітає пам´ятник Леніну. Ілюстратор Ростислав Попський, 32 роки, створив малюнок узимку.

— Був розпал "ленінопаду" в Україні. Дівчинка мені наснилася. Потім думав, що раз вона дує на кульбабу, значить, мусить розлітатися щось пов´язане з тим минулим, про яке йдеться. Оскільки книжка дитяча — Ленін летить на повітряних кульках, як олімпійський Мішка, — говорить художник.

Книжка розповідає про підлітків, які живуть у Радянському Союзі та зазнають усіх труднощів того часу: дефіцит товарів, страхи й заборони.

— Це дуже особиста книжка. Онучка десь у першому класі почала просити: бабусю, розкажи мені про Радянський Союз. Тоді зрозуміла, що я людина з іншого тисячоліття, з іншої держави, — розказує письменниця. Народилася вона у селі Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області. — Я колись маленькою так просила діда розказати про Австро-Угорщину. Він служив в австро-угорській армії, потрапив до російського полону в Першу світову війну. Дід для мене був з іншого світу, так само як ми тепер для сучасних дітей. Треба, щоб діти усвідомлювали, якою страшною може бути держава, коли вона тоталітарна. Відчувала цей гніт дитиною. У мене було роздвоєння: вдома казали, що є Бог, а у школі — зовсім інші речі. Ми робили тоді перші наївні спроби боротися за незалежність: моя сестра перша почала носити синьо-жовтий значок. То було дуже небезпечно і відчайдушно. Тепер це дурниця, а тоді був вчинок. Діти мають знати, що демократія — це основа усього, тож її треба відстоювати.

У творі описані реальні події 1988–1989 років.

— Тоді в Україні не було жодних натяків на зміни. Ми з чоловіком 1988-го прилетіли до Латвії, ходили вранці порожньою Ригою. До пам´ятника Свободи прийшла жінка і поклала півонії — білі та багряні. Вона була членом Гельсінської спілки. Розповіла, що півонії — це символ прапора Латвії. Тієї, яку знищила радянська держава. Ми ввечері прийшли на опозиційний мітинг. Написала про цей епізод так, як його тоді сприймала.

Книжка вийде у львівському "Видавництві Старого Лева". Рекомендують її читачам 13–16 років.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери