Re: цензії

28.04.2026|Аркадій Гендлер, Ужгород
Для поціновувачів полікультурного минулого України
27.04.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Світлі і добрі тексти ― саме їх потребує малеча
25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка
«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
Магія дитинства, або Початок великої дороги
23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУ
Римована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
23.04.2026|Ігор Зіньчук
Пізнати глибше, щоб відновити цілісність
16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, Львів
Дух щемливого чекання
16.04.2026|Олексій Стельмах
Майбутнє приходить зненацька
15.04.2026|Михайло Жайворон
«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель України
Мандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка

Літературний дайджест

22.04.2014|21:01|pozneronline.ru

Владимир Познер. Об отношении к жизни

Сегодня прощаются с великим Габриэлем Гарсиа Маркесом. Он один из самых моих любимых писателей, один из тех немногих, кто повлиял на мое мировоззрение. В этом человеке сочеталось удивительным образом и плотское и возвышенное, озорное и мудрое. И вообще, если бы меня спросили, книги какого автора я бы хотел взять на необитаемый остров и только трех авторов я мог бы назвать, конечно, Маркес был бы среди них.

Лет четырнадцать тому назад он написал «Прощальное письмо»; я не понимаю, почему он потом ничего нового не написал в этом плане, но это и не важно. Я бы хотел прочитать вам самый конец этого письма:

«Ни юноша, ни старик не может быть уверен, что для него наступит завтра. Сегодня, может быть, последний раз, когда ты видишь тех, кого любишь.

Поэтому не жди чего-то, сделай это сегодня, так как если завтра не придет никогда, ты будешь сожалеть о том дне, когда у тебя не нашлось времени для одной улыбки, одного объятия, одного поцелуя, и когда ты был слишком занят, чтобы выполнить последнее желание.

Поддерживай близких тебе людей, шепчи им на ухо, как они тебе нужны, люби их и обращайся с ними бережно, найдя время для того, чтобы сказать: «мне жаль», «прости меня», «пожалуйста» и «спасибо» и все те слова любви, которые ты знаешь.

Никто не запомнит тебя за твои мысли. Проси у господа мудрости и силы, чтобы говорить о том, что чувствуешь.

Покажи твоим друзьям, как они важны для тебя. Если ты не скажешь этого сегодня, завтра будет таким же, как вчера. И если ты этого не сделаешь никогда, ничто не будет иметь значения».

Удачи Вам.

Владимир Познер



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

28.04.2026|10:53
«Вавилон. Точка перетину»: в Києві відкриється фотовиставка акторів та військових Антона Прасоленка і Ярослава Савченка
28.04.2026|10:46
1-3 травня у Львові відбудеться ювілейний Ukrainian Wine Festival
28.04.2026|10:43
У Львові відбудеться благодійний вечір Артура Дроня
23.04.2026|09:27
Французький джаз в «Книгарня «Є»
22.04.2026|09:51
Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
22.04.2026|07:08
«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
17.04.2026|09:16
Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
15.04.2026|18:40
Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
15.04.2026|18:25
В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
11.04.2026|09:11
Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії


Партнери