Авторка написала його на основі інтерв´ю з кримськими татарами. Розповідає історію 12-річної кримськотатарської дівчинки Сафі, яка народилася після депортації в узбекистані і на початку незалежності України повернулася з родиною до Криму.

"Дитина виростала на оповідках про рай під назвою "Крим". Коли багатолітня її мрія опинитися на тій благословенній землі здійснилася, її чекало жорстке розчарування: нова реальність поставилася до неї більш, як вороже, - розповідає директор видавництва Марина Гримич. - У Криму був совок, і це гнітило Сафі. Ображають її друзі, ображає вчителька історії. Але з часом вона починає любити цю землю. Не ту омріяну, яку вона малювала в картинках красивих, а реальний Крим і його людей. Найбільш зворушливим у книзі моментом мені видається той, коли Сафі шукає місцинку, де можна сховатися від зовнішнього світу, знаходить печеру в горі, і там переховується. В кінці з´ясовується, що це печера, де її дідусь колись зустрічався зі своїм перший коханням. Ту дівчину звали так само, як і її - Сафі. Ми вирішили, що обов´язково ця книга має бути в Україні. Якщо українські письменники не змогли написати таку книгу, то ми маємо перекласти її з англійської мови.

- Я хотіла зробити цю книгу доступною для всіх, - розповідає авторка. - Писала про просту історію однієї кримськотатарської родини, про сімейні стосунки. Мені навіть здається, що я нічого не вимислила. Кримські татари - дуже щирий і сильний народ. Зараз історія зовсім пішла по-іншому. Сподіваюся, що кримські татари самі будуть писати книги, тому що це їхня історія. Є багато про що писати зараз.
- Я українець, і в моєму роду знають, що таке вирвати з коренем родину з рідної землі. Для мене ДВК - це не дільнична виборча комісія, а "Дальній Восток", куди висилали моїх бабусь і дідусів. Це вже навіть не друга трагедія кримського народу, а третя, - каже голова Київської міської держадміністрації Володимир Бондаренко. - Ще Катерина ІІ виселила велику кількість кримських татар з їхньої землі і переселила в нинішню запорізьку область. Однак завжди кримсько-татарський народ мав мужність всупереч усьому починати життя з нуля - відроджувати цей край - садили сади, вишивати, співати. Я вірю в те, що анексія - тимчасове явище. Все-одно кримські татари залишаться на своїй землі господарями.

Депутат Сергій Соболєв переконаний, що кримські землі окуповані росіянами тимчасово.

"Я якось дізнався, що дуже багато моїх земляків у Запорізькій області - це саме кримські татари. Виявляється, під час хрущовської відлиги була зона осідлості, де далі не могли селитися кримські татари. Це була Мелітопольщина. Далі їм не дозволяли в´їзджати на територію Криму. Але батьківщина тягнула цих людей. Тому багато з ним оселилися хоча б на Запоржжі. Ніхто не міг уявити собі, що буде черговий геноцид, коли лідера кримських татар не будуть пускати в його рідну хату" - розповідає Соболєв

Книга Лілі Хайд "Омріяний край" вийшла спочатку англійської, французькою і кримсько-татарською мовами. На українську її вирішили перекласти торік, ще до драматичних подій на півострові.

Валерія РАДЗІЄВСЬКА