Re: цензії

…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»

Літературний дайджест

Любов і муки

Журналіст Сергій Сай-Боднар написав публіцистично-документальну повість про свою прабабусю Магду Хоманн.

 

Історії сильних духом жінок завжди захоплюють і надихають. Нещодавно одна така вийшла друком у видавництві «Академія». Публіцистично-документальна повість українця — комерційного директора інформаційного агентства «УНІАН», колишнього заступника редактора «України молодої» — Сергія Сай-Боднара та німця Петера Хоманна побачила світ одночасно двома мовами — українською та німецькою. Це історія про зовсім не вигадану жінку, а про їхню родичку. Петер — двоюрідний онук, а Сергій — правнук.

Книга «Любов і муки Магди Хоманн» — реальна історія німкені, яка закохалася у військовополоненого часів Першої світової війни українця Олексія Кучинського і поїхала з ним на далеке і невідоме їй українське Поділля. Ця земля принесла їй багато страждань, вона пережила всі кола «совєтського раю» — колективізацію, Голодомор, сталінські репресії та особисті страждання — ранню втрату чоловіка та відправлення синів-близнюків до радянської армії у часи Другої світової війни.

У 1942 році до окупованого румунами Могилева-Подільського приїхав Магдин брат Густав, бажаючи нарешті забрати сестру до Німеччини. Попри всі умовляння брата Магда відмовилася, бо мусила дочекатися з війни синів у батьківський хаті. Сини, Петро та Павло, повернулися з війни в 1945 і 1946 роках, але вона їх так і не побачила. Не дочекавшись синів, у 1944 році жінка потрапила у ГУЛАГ, де й загинула. Ніхто не знає точної дати та місця її поховання. Тому ця книга стане чи не єдиним пам’ятником цій дивовижній жінці.

Нащадок брата Магди Густава Петер Хоманн став співавтором книги, під час презентації він був на скайп-зв’язку. Пан Хоманн поділився: «Я отримав від мого діда листи від його сестри Магди за період із 1927 по 1942 роки, а також велике прохання відшукати Магду та її нащадків в Україні. Магдині листи були дорогоцінними, тому я без вагань вирішив розпочати пошук, який тривав довгих 25 років. Ми досягли нашої мети. Від імені моєї родини я дякую Сергієві Сай-Боднарові, що він цією книгою увічнив пам’ять нашої хороброї Магди Хоманн». Їх також надрукували у книзі, адже листи є, по суті, найправдивішим та найоб’єктивнішим документом життя.

На думку доктора історичних наук, експерта Володимира Сергійчука, «доля цієї жінки в умовах української радянської дійсності — трагедія, яку слід оспівати, цю долю можна порівняти з долею багатьох світових літературних героїв». Редактор книги Михайло Каменюк додав, що «це перша книга з редагованих мною, яка мене так схвилювала. Вона заслуговує на кіновтілення. Хотілося б прихилити до цієї ідеї Олеся Янчука (український режисер, директор Кіностудії ім. Олександра Довженка. — Ред.)».

Зрозуміло, що історія життя Магди Хоманн не вичерпана, а має право реінкарнації у художнє полотно чи кінострічку. Про це одноголосно говорили на презентації книги. Історії конкретних людей, певно, і творять контекст часу, в якому вони жили, найвідвертіше та найправдивіше.

ДУМКА АВТОРА

«Досліджуючи факти з життя своєї німецької бабусі, я зробив однозначний висновок, — сказав під час презентації Сергій Сай-Боднар, український правнук Магди, — що на кожне покоління випадають якісь випробування. У ХХ столітті покоління наших прадідів, дідів, батьків мали випробування: революції, Першу та Другу світові війни, колективізацію, голодомори, сталінські репресії. Трішки настало просвітління з середини 60-х до початку 80-х, а потім знову перебудова, розруха, і тепер на наше покоління випало випробування Путіним. І я більш ніж упевнений, що нинішня війна принесе не менше, а може, і значно більше творчих сюжетів, бо історію творять долі конкретних людей».

 

Катерина КОТВІЦЬКА  



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню


Партнери