Re: цензії

…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»

Літературний дайджест

25.11.2014|08:54|Друг читача

Трохи кохання у зоні ЧАЕС

Руслан Горовий. Ген воїна: оповідання, повісті. – Л. : Кальварія, 2014. – 160 с.

Обкладинка та назва цієї збірки наштовхує на думку про радикальний зміст. Але попри ці підозри, «Ген воїна»аж ніяк не книжка з войовничо-агресивними мотивами. Безперечно вона містить і злободенну політичну тематику, і криваві вбивства. Але письменник Горовий навіть у цій книжці примудрився створити легку суміш кохання, ризику та війни, яка може зацікавити багатьох читачів.

Збірка стартує з маленького оповідання «Нижче неба», в якому жваво описується контраст бурхливих снів і не менш бурхливої дійсності, що поглинула головного героя Славка. Він брав активну участь у майданівських подіях, і ось, не встиг відпочити, як з’явилося нове випробування – АТО. «Це вже справжня війна, синку. Майдан був лише квіточками. А наразі – ягідки», – сказав командир Славка. Тож відважний Славко, як і інші громадяни України, опинився у вирі жахливих подій, і його молодій дружині Яні залишається лише молитися, аби він повернувся живий з військової операції.

Другий твір надзвичайно миролюбивий. Ніяких війн, молитов, смертей та передчуття, що Апокаліпсис локалізувався в Україні. «Переїзд» – це одне-єдине життя сільського хлопця Євгена, якому 23 роки, і він не з тих, хто сумнівається. Євген з тих людей, що діє, патріотів своєї малої батьківщини – села Підлипки. Живе за принципом «Треба ж перед тим, як побачити чужі краї, роздивитися свій». І цей простий принцип хоче прищепити своїй любові – киянці Жені. Фінал у цього експерименту залишається відкритим, але з голлівудським натяком на хепі-енд.

Зовсім інша історія у «Буенос Діас, Чіка». Герой цієї повісті Сергій терміново їде на Кубу, щоб врятувати свою сестру Оксану, яка зникла за дивних обставин. Згодом виявилося, що «на Кубі є все: ром, сигари, дешеві й не дуже, проститутки, героїн та морепродукти». Але крім цих звабливих факторів існує ще деяка загрозлива таємниця, що ось-ось відкриється для відчайдушного Сергія. І обернеться для нього і його сестри Оксани чимось катастрофічним. «Буенос Діас, Чіка» – це ще не трилер, але щось близьке до нього. У будь-якому разі, екстремальні події на так званому острові Свободи – неабияка екзотика. Особливо для головного героя, який щойно побачив кубинський соціалізм і після цього нібито має померти. Майже по Хемінгуею.

Вінець книжки – це повість «Ген воїна». Події відбуваються в наші часи, у зоні відчуження. «ЧАЕС» – саме слово як Дамоклів меч висить над всім твором. Таємна операція на півночі України, напружені стосунки СБУ і ФСБ, загадкова дівчина Марічка і дід Василь, якій допомагає цій дивачці у її таємній справі. Твір доволі динамічний, тож читач буде спостерігати за ризикованими і секретними переміщеннями людей по селах та містах, які поступово руйнуються, майже 30 років після Чорнобильської аварії. Окрім красномовних деталей, у творі багато банальних, але актуальних висновків: «Будь-яка влада, у будь-якій країні і у будь-які часи спрямовує всі сили на те, щоб утримати свої позиції. Про це свідчить уся історія Землі».

Що ж таке насправді легендарний «ген воїна», викривається лише в кінці повісті. Це риса притаманна Ноmo Sapiens, чи то природній відбір, чи то нестримне бажання конкурувати і нищити ворога: «Темна натура, або «ген воїна» таки передавався з поколінням до покоління. Війни за їжу, потім за територію, потім за владу». Цю болючу «генетичну» тему Руслан Горовий змастив медом забороненого кохання, яке неодмінно мало трапитися навіть у творі, де змови та катастрофи змальовані спокійно, без зайвих хвилювань.

Катерина Холод



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню


Партнери