Re: цензії

05.11.2025|Віктор Вербич
Коли життя і як пейзаж, і як смерть
Галичани та духи мертвих: історія одного порозуміння
04.11.2025|Надія Гаврилюк
“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Іспит на справжність
02.11.2025|Богдан Смоляк
Захисник Істин
31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, Швейцарія
Як змосковлювали ментальність українців
30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Художній простір поезії Мирослава Аронця
27.10.2025|Ігор Чорний
Пекло в раю
20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?
Котел, в якому вариться зілля
19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Побачити себе в люстерці часу

Літературний дайджест

25.11.2014|08:54|Друг читача

Трохи кохання у зоні ЧАЕС

Руслан Горовий. Ген воїна: оповідання, повісті. – Л. : Кальварія, 2014. – 160 с.

Обкладинка та назва цієї збірки наштовхує на думку про радикальний зміст. Але попри ці підозри, «Ген воїна»аж ніяк не книжка з войовничо-агресивними мотивами. Безперечно вона містить і злободенну політичну тематику, і криваві вбивства. Але письменник Горовий навіть у цій книжці примудрився створити легку суміш кохання, ризику та війни, яка може зацікавити багатьох читачів.

Збірка стартує з маленького оповідання «Нижче неба», в якому жваво описується контраст бурхливих снів і не менш бурхливої дійсності, що поглинула головного героя Славка. Він брав активну участь у майданівських подіях, і ось, не встиг відпочити, як з’явилося нове випробування – АТО. «Це вже справжня війна, синку. Майдан був лише квіточками. А наразі – ягідки», – сказав командир Славка. Тож відважний Славко, як і інші громадяни України, опинився у вирі жахливих подій, і його молодій дружині Яні залишається лише молитися, аби він повернувся живий з військової операції.

Другий твір надзвичайно миролюбивий. Ніяких війн, молитов, смертей та передчуття, що Апокаліпсис локалізувався в Україні. «Переїзд» – це одне-єдине життя сільського хлопця Євгена, якому 23 роки, і він не з тих, хто сумнівається. Євген з тих людей, що діє, патріотів своєї малої батьківщини – села Підлипки. Живе за принципом «Треба ж перед тим, як побачити чужі краї, роздивитися свій». І цей простий принцип хоче прищепити своїй любові – киянці Жені. Фінал у цього експерименту залишається відкритим, але з голлівудським натяком на хепі-енд.

Зовсім інша історія у «Буенос Діас, Чіка». Герой цієї повісті Сергій терміново їде на Кубу, щоб врятувати свою сестру Оксану, яка зникла за дивних обставин. Згодом виявилося, що «на Кубі є все: ром, сигари, дешеві й не дуже, проститутки, героїн та морепродукти». Але крім цих звабливих факторів існує ще деяка загрозлива таємниця, що ось-ось відкриється для відчайдушного Сергія. І обернеться для нього і його сестри Оксани чимось катастрофічним. «Буенос Діас, Чіка» – це ще не трилер, але щось близьке до нього. У будь-якому разі, екстремальні події на так званому острові Свободи – неабияка екзотика. Особливо для головного героя, який щойно побачив кубинський соціалізм і після цього нібито має померти. Майже по Хемінгуею.

Вінець книжки – це повість «Ген воїна». Події відбуваються в наші часи, у зоні відчуження. «ЧАЕС» – саме слово як Дамоклів меч висить над всім твором. Таємна операція на півночі України, напружені стосунки СБУ і ФСБ, загадкова дівчина Марічка і дід Василь, якій допомагає цій дивачці у її таємній справі. Твір доволі динамічний, тож читач буде спостерігати за ризикованими і секретними переміщеннями людей по селах та містах, які поступово руйнуються, майже 30 років після Чорнобильської аварії. Окрім красномовних деталей, у творі багато банальних, але актуальних висновків: «Будь-яка влада, у будь-якій країні і у будь-які часи спрямовує всі сили на те, щоб утримати свої позиції. Про це свідчить уся історія Землі».

Що ж таке насправді легендарний «ген воїна», викривається лише в кінці повісті. Це риса притаманна Ноmo Sapiens, чи то природній відбір, чи то нестримне бажання конкурувати і нищити ворога: «Темна натура, або «ген воїна» таки передавався з поколінням до покоління. Війни за їжу, потім за територію, потім за владу». Цю болючу «генетичну» тему Руслан Горовий змастив медом забороненого кохання, яке неодмінно мало трапитися навіть у творі, де змови та катастрофи змальовані спокійно, без зайвих хвилювань.

Катерина Холод



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

05.11.2025|18:42
«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі
04.11.2025|10:54
Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
03.11.2025|18:29
Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
03.11.2025|10:42
"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
03.11.2025|10:28
Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
02.11.2025|09:55
У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
30.10.2025|12:41
Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
30.10.2025|12:32
Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
30.10.2025|12:18
Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
30.10.2025|12:15
«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти


Партнери