Вперше повідомлення про це опублікувала молода харківська інді-книгарня «Читаріум», яка цією книжкою відкрила свій видавничий вектор діяльності. Вибір першого проекту був невипадковим – по-перше, дитяча книжка, що стала світовим бестселером, навіть у кризу, навіть на українському ринку не пропаде; по-друге, знана нашою аудиторією переважно за російським виданням, книжка в українському перекладі Тараса Уліщенка зараз органічно вписалася у мовний тренд.

Здається, навіть ціна у 170-190 грн (а на ціноутворення вплинула не так вартість прав на видання, скільки умова централізованого друку в Китаї, що вилилась і в логістику) не робить «Гусеницю» менш привабливою для батьків, особливо для тих, хто неодноразово чув про Еріка Карла.

Сюжет книжки надзвичайно простий. Усе починається з того, що спочатку з яєчка, яке пригріло сонечко, народжується Гусениця. Вона все їсть, їсть і їсть – поки не перетворюється на чарівного метелика. «Повзаючи» сторінками цупкого картону, гусениця залишає сліди від свого бенкету у вигляді дірочок. Рухаючись у напрямку дірочок, діти вивчають дні тижня та цифри: у понеділок гусениця зробила – одну дірочку, у вівторок – дві, і так до 10.

До речі, така ідея у автора виникла випадково, під час гри з канцелярським пробивачем. Карла називають «письменником картинок» тому що його казки – це симбіоз тексту та ілюстрацій, які невіддільні один від одного. Зображення на картоні нагадують дитячі малюнки, дещо нерівні, але яскраві.

До речі, сам Ерік Карл, як і його героїня, теж мав низку «перевтілень» у своїй кар’єрі: від звичайного художника, в подальшому – графічного дизайнера рекламного відділу у нью-йоркській газеті, до ілюстратора книжок і, нарешті, до повноцінного автора низки дитячих видань, які здобули популярність серед дітей та їх батьків по всьому світу. Його «перу» належать понад 70 книжок, а «Дуже голодна гусениця», без перебільшення, стала найпопулярнішою серед них і вже 46 років не сходить з полиць дитячої літератури, маючи понад 60 перекладів.

Співзасновниця видавництва «Читаріум» Наргіс Гафурова розповіла «Читомо» як усе почалося:

«Спочатку в нашому житті з’явився магазин дитячих книжок. Тоді стало особливо помітно, що багато світових хітів, які перекладені багатьма мовами світу, відомі українському читачеві або в оригіналі, або, найчастіше, в російському перекладі. Так і виникла спочатку мрія, а потім і основна ціль – заснувати видавництво. І нашою першою «ластівкою» стала «Дуже голодна гусениця». Поки у нас тільки одна книга, але ми маємо великі плани на майбутнє і сподіваємося, що навіть у сьогоднішній економічній ситуації, зможемо втілити їх у життя. Головне – жити у мирній країні, виховувати дітей, займатися улюбленою справою та відкривати дитячі книжкові магазини, видавати книги, які будуть приносити задоволення і нам, і нашим читачам» .

Американський ілюстратор Ерік Карл незабаром відсвяткує своє 86-річчя

У книжці – не більше 200 слів, 1 гусеничка, зо три десятки з’їдених нею продуктів, але як результат – понад 38 мільйонів проданих примірників. На перший погляд, успіх книжки складно пояснити, тому ми запитали про це в експерта.

Єгор Лоріашвілі, лікар-психолог:  «Одне з базових завдань дитини – потреба впоратися зі станом залежності від дорослих, відчуттям безпорадності. Що краще дитина вирішує цю проблему, тим успішніший її розвиток.

Книга «Дуже голодна гусениця» – наївно зворушлива історія про переживання свого дорослішання через зростання. Підкоряючись відчуттю голоду, гусениця, сама того не усвідомлюючи, перетворюється в метелика. Так і тривога переростає в фантазію про дорослішання. Казка відсилає читача до дуже різних переживань дитинства.

Часу, коли голод та їжа – головні інструменти спілкування зі світом. Дитина в цьому віці буквально думає ротом і шлунком. Тільки те, що можна з’їсти і спробувати на смак, для неї по-справжньому пізнане і зрозуміле. Але чому одні казки живуть довго, а інші – ні? «Життєздатність» казки залежить від універсальності символів, якими вона користується, тим, наскільки вони актуальні для конкретної людини, культури, часу, розвитку, зрозумілі її читачу».

Книжка «Дуже голодна гусениця» – проста та зрозуміла. І в цьому її принадність.