
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Як навчитися любити?
Жанна Куява. Гордієві жінки / передмова В. Гранецької. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 288 с.
«Три шляхи до щастя» – саме так визначає свій роман «Гордієві жінки» молода талановита успішна письменниця, журналіст, літературний критик, пані Жанна Куява. Мені приємно зізнатись, що познайомився з авторкою цієї цікавої книги, коли сам став «героєм» однієї із її журналістських статей. Можливо саме тому, пишу зараз цей текст із певним щемливим трепетом, адже завжди захоплювався бездоганно вишуканим стилем викладу та високим рівнем майстерності пані Жанни. А тут, така нагода – відкрити для себе її літературну творчість… то ж, про все по порядку.
За жанром це – соціально-побутовий роман, чи радше «родинно-побутовий», адже письменниця змальовує життя «зразкової» вчительської родини Маковіїв, де повно таємниць, недомовок і всі знають, як «правильно» діяти, розпоряджаючись життям та долею найрідніших людей.
Три сестри Софія, Лія та Мія ніколи не ставили зайвих запитань про те, хто їхній батько, чому мати Марія приїхала до них на віддалений хутір Очеретянок помирати від тяжкої недуги? Чому не могла чи не хотіла піклуватись про доньок, коли вони були маленькими і понад усе потребували материнської ласки та любові? І яку ж правду приховує «священна» червона кімната у триквартирному будинку? Лише відшукавши відповіді на ці запитання, сестри зможуть впустити вітер змін у власне життя, а можливо й справжнє кохання, у свої залякані, проте – чисті, відкриті серця. З цією метою вони їдуть у подорож на Волинь – батьківську землю їх діда Гордія та баби Устини… Однак залишмо розв’язку цієї родинної драми для допитливого читача і перейдімо до життєвих істин, котрі шановна авторка так легко і ненав’язливо карбує у душах і серцях тих, хто насолоджуватиметься читанням книги, наче ковтком свіжого пахучого м’ятного чаю.
Мова написання роману є бездоганною за стилем, хоч авторка використовує місцеву «гутірку», аби краще «занурити» читача в атмосферу оповіді, та допомогти зрозуміти суперечливість характерів персонажів та складність їх вчинків.
Вже на останніх сторінках свого захопливого та інтригуючого літературного творіння письменниця спонукає читача до думки, що «важливо знати правду про своїх рідних, аби перестати засуджувати їх і винуватити у власних невдачах, а зрозуміти нарешті, що наше життя залежить тільки від нас самих. А вони, наші предки, прожили так, як прожили, і це був їхній вибір».
А ще, книга вийшла «зі скромною присвятою «моєму» Криму» і читач сповна відчує п’янкий аромат гірських трав, білосніжну первозданність та дивовижну красу Білої Скелі або Ак-Каї, де запалає вогник ніжного нестримного кохання, що змінює усе життя, надихає та дарує надію на світле й щасливе майбутнє.
Ігор Зіньчук
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025