Re: цензії
- 05.11.2025|Віктор ВербичКоли життя і як пейзаж, і як смерть
- 04.11.2025|Дана ПінчевськаГаличани та духи мертвих: історія одного порозуміння
- 04.11.2025|Надія Гаврилюк“Перетворює затамування на захват”: поезія Богуслава Поляка
- 03.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськІспит на справжність
- 02.11.2025|Богдан СмолякЗахисник Істин
- 31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, ШвейцаріяЯк змосковлювали ментальність українців
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Емма Андієвська: Щоб робити справжнє – потрібно постійно жити цим
Емма Андієвська –людина-епоха і представниця діаспорної літератури.
Поетка і художниця, а емоційне зображення того, про що вона розповідає, претендує на справжню моновиставу. Спеціально для Читомо – найцікавіше з п одкасту #БкБк із Мюнхена.
Рух в житті
Я дуже рухлива особа.
У мене є початий ще понад 30 років тому роман «Лабіринт», який немає часу правити. Я ж сама! Це не те, що раби щось там полагодили. У мене нема нікого, я в одній особі: сам п’ю, сам гуляю. Так, що, якщо я не купила хліба, то я без хліба… Але то не проблема, люди занадто добре живуть ( німці – Читомо ). Вони не знають як то може бути. От в Україні: ті, що обороняють Україну знають.
Якщо ви у чомусь живете, то воно починає самодіяти .
Вірші мусять даватися або не даватися.

До 6-ти років не знала української мови, але вивчила.
Україна була зашляхетна, аби боротися, не так як усі хижачки. Треба ставати хижачки, треба творити українське лобі.
У нас така мова і кулінарія, ми сто процентів з Трипілля!
Про спілкування
Дивіться, як я живу, у мене півтора метри площі, картини вигнали зі спальні, але поки я жива – хочу зробити максимум для України.
Жодного спілкування ніколи не мала, я завжди була сама, але для цього існують книжки» ( у молодості авторка багато хворіла, і часто змушена була залишатися сама вдома – Читомо ).

Кожна мова специфічна. Має своє обличчя. І що більше ви знаєте одну мову, то більше вам відкривається душа.
На кожну тему можна говорити, і то дуже добре говорити.
Про талант
Я ніколи не знижую себе до того, щоб слухати музику, малюючи, або я малюю, або я слухаю музику. Треба бути в тому, що малюєш. Інакше воно не справжнє.
Читайте Кастанеду. Я вважаю, що для України найнагальніше зараз перекласти всі 12 книжок Кастанеди з англійської мови, а не з російської.

У чотири роки я писати ще не вміла, але була дуже музикальною. Та під час війни було не до цього. Кожне обдарування, яке ви не використовуєте – обходить вас. Моє композиторство після 13 років переїхало сюди( показує на свої картини – Читомо ).
Щоб робити справжнє – потрібно постійно жити цим.
Довідка: Емма Андієвська народилася 1931 року у Сталіно, тепер це Донецьк. Через слабке здоров’я змушена була покинути Україну та часто подорожувати. Її вважають представницею модернізму української літератури другої половини ХХ століття, щоправда закордоном її найбільше знають саме за унікальною манерою творення художніх образів. Літературні критики зараховують Андієвську до учасників Нью-Йоркської групи (неформальна група українських митців закордоном). Проте Андієвська навідріз спростовує це. Андієвська також знана в світі художниця, вона намалювала близько 9 тисяч полотен. Сьогодні мисткиня мешкає у Мюнхені, раніше довгий час проживала у Нью-Йорку.
Світлини – кадри з фільму Олександра Фразе-Фразенка «Акваріум в морі. Історія Нью-Йоркської групи поетів»
Коментарі
Останні події
- 04.11.2025|10:54Слова загублені й віднайдені: розмова про фемінізм в житті й літературі
- 03.11.2025|18:29Оголошено довгий список номінантів на Премію імені Юрія Шевельова 2025: 13 видань змагаються за звання найкращої книжки есеїстики
- 03.11.2025|10:42"Старий Лев" запрошує на майстер-клас з наукових експериментів за книгою "Енергія. Наука довкола нас"
- 03.11.2025|10:28Юлія Чернінька презентує «Бестселер у борг» в Івано-Франківську
- 02.11.2025|09:55У Львові вийшов 7-й том Антології патріотичної поезії «ВИБУХОВІ СЛОВА»
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
