
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Емма Андієвська: Щоб робити справжнє – потрібно постійно жити цим
Емма Андієвська –людина-епоха і представниця діаспорної літератури.
Поетка і художниця, а емоційне зображення того, про що вона розповідає, претендує на справжню моновиставу. Спеціально для Читомо – найцікавіше з п одкасту #БкБк із Мюнхена.
Рух в житті
Я дуже рухлива особа.
У мене є початий ще понад 30 років тому роман «Лабіринт», який немає часу правити. Я ж сама! Це не те, що раби щось там полагодили. У мене нема нікого, я в одній особі: сам п’ю, сам гуляю. Так, що, якщо я не купила хліба, то я без хліба… Але то не проблема, люди занадто добре живуть ( німці – Читомо ). Вони не знають як то може бути. От в Україні: ті, що обороняють Україну знають.
Якщо ви у чомусь живете, то воно починає самодіяти .
Вірші мусять даватися або не даватися.
До 6-ти років не знала української мови, але вивчила.
Україна була зашляхетна, аби боротися, не так як усі хижачки. Треба ставати хижачки, треба творити українське лобі.
У нас така мова і кулінарія, ми сто процентів з Трипілля!
Про спілкування
Дивіться, як я живу, у мене півтора метри площі, картини вигнали зі спальні, але поки я жива – хочу зробити максимум для України.
Жодного спілкування ніколи не мала, я завжди була сама, але для цього існують книжки» ( у молодості авторка багато хворіла, і часто змушена була залишатися сама вдома – Читомо ).
Кожна мова специфічна. Має своє обличчя. І що більше ви знаєте одну мову, то більше вам відкривається душа.
На кожну тему можна говорити, і то дуже добре говорити.
Про талант
Я ніколи не знижую себе до того, щоб слухати музику, малюючи, або я малюю, або я слухаю музику. Треба бути в тому, що малюєш. Інакше воно не справжнє.
Читайте Кастанеду. Я вважаю, що для України найнагальніше зараз перекласти всі 12 книжок Кастанеди з англійської мови, а не з російської.
У чотири роки я писати ще не вміла, але була дуже музикальною. Та під час війни було не до цього. Кожне обдарування, яке ви не використовуєте – обходить вас. Моє композиторство після 13 років переїхало сюди( показує на свої картини – Читомо ).
Щоб робити справжнє – потрібно постійно жити цим.
Довідка: Емма Андієвська народилася 1931 року у Сталіно, тепер це Донецьк. Через слабке здоров’я змушена була покинути Україну та часто подорожувати. Її вважають представницею модернізму української літератури другої половини ХХ століття, щоправда закордоном її найбільше знають саме за унікальною манерою творення художніх образів. Літературні критики зараховують Андієвську до учасників Нью-Йоркської групи (неформальна група українських митців закордоном). Проте Андієвська навідріз спростовує це. Андієвська також знана в світі художниця, вона намалювала близько 9 тисяч полотен. Сьогодні мисткиня мешкає у Мюнхені, раніше довгий час проживала у Нью-Йорку.
Світлини – кадри з фільму Олександра Фразе-Фразенка «Акваріум в морі. Історія Нью-Йоркської групи поетів»
Коментарі
Останні події
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025