Re: цензії

07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі
26.05.2025|Інна Ковальчук
Дорога з присмаком війни
23.05.2025|Ніна Бернадська
Голос ніжності та криці
23.05.2025|Людмила Таран, письменниця
Витривалість і віру маємо плекати в собі
15.05.2025|Ігор Чорний
Пірнути в добу романтизму
14.05.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Міцний сплав зримої краси строф
07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці

Літературний дайджест

11.07.2016|08:59|Gazeta.ua.

Сільський учитель фізики зливав сепаратистам розташування українських військ

2 роки приписав собі киянин Георгій Топоровський, щоб піти в АТО. 18-річний боєць батальойну "Кривбас" загинув у вересні 2014-го. Йому свою книгу "УКРИ" посвятив письменник Богдан Жолдак.

Вийшла у київському видавництві "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА".

Книжка "УКРИ" складається із 37 оповідань. Автор зізнається, що багато сюжетів узяв маминих розповідей про Другу світову.

 

"Мама пішла на війну добровольцем Потрапила у так званий Бобруйський наступ. Була зв´язківцем. Її завданням було - спостереження за німецькою авіацією. Дівчата були приречені, адже всі спостережні пункти фріци бомбардували. Свій влаштували в сільській хаті, розібрали перед цим стріху У матінки був маузерівський карабін. Дивним чином вдалося виміняти чайник німецьких патронів. Коли поверталася назад, щоб не потрапити у ворожу засідку, стріляла куди заманеться. Ліворуч, праворуч. Бо у кущах могли ховатися німецькі диверсанти" - згадує Богдан Жолдак.

В "УКРах" багато оповідань присвячене жінкам на війні. Одне з них про снайпершу Галю із позивним Чупакабра, побудовано на реальних подіях.

"Дівчатам-зв`язківцям забороняли користуватися дзеркальцем на посту. Вони ставили його радіоприймачами, неподалік від входу. Якщо прийде дурнуватий начальник, то люстерко швидко ховали. Одного разу дівчина побачила, що позаду біжать німці. Висмикнула чеку гранати і кинула через плече. Диверсанти загинули, а її нагородили".

У книзі Богдана Жолдака є іронічні й гумористичні історії. В одній з них колишній браконьєр і зек на прізвисько Звіробій проникає в табір донських "казачків" і краде в них усю рибу. Є серія історій про київського психолога Жору, який служив розвідником. Вирахував у сєпарському селі дивакуватого фізика. Холостяка. А він по антенах передавав місце дислокації українських військових.

Іншого разу на зруйнованих околицях Ново-Виселок наглядав гнилу халабуду в якій працював пункт прийому металобрухту. Одного ранку Жора сам пригнав туди тачку із залізом. Продав і отримав гроші. Якось до халабуди із залізяччям під´їхав автомобіль з російського гуманітарного конвою. З нього почали зносити клумаки. Жора запустив туди китайську іграшкову машину на радіоуправлінні з вибухівкою. І натиснув кнопку.

"Укроп, Укр – це розкішні слова. Вороги думали, що вони зможуть образити нас і налякати ними. Ми ці знущальні назви підхопили і розвинули в позитивному сенсі. Наприклад, для американців слово янкі образливе. Але воно у них прижилося. Лайливе німецьке слово Бош, стало назвою відомої компанії. Українці вміють сміятися над своїми ворогами", - додає Богдан Жолдак.

За книгу "УКРИ" письменник вже отримав літературну премію "Воїн світла". У книгарнях його збірка оповідань коштує 64 грн.

Ярослав Карпець



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери