Re: цензії

…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»

Літературний дайджест

Сплетіння історії та кохання: рецензія на роман «STECK. Мережива життя» Ксенії Заставської

Доступно й емоційно — про трагічну історію ХХ століття та про таємниці історій родинних розповідають три романи одеської письменниці Ксенії Заставської, що побачили світ не лише українською, а й литовською, німецькою, угорською, словацькою та польською мовами.

Ці три книжки добряче пов’язані між собою. 

Тема приватної історії на тлі буревіїв «великої» історії Центрально-Східної Європи («кривавих земель», за визначенням Тімоті Снайдера) залишається одним із головних літературних трендів України і не лише України.
 
Ксенія Заставська пропонує познайомитися з нею через такі собі «родинні детективи».
 
У «Талісмані кохання» дія відбувається у Литві. Наївна, далека від політичних і воєнних перипетій дівчина з Каунаса раптом опиняється в самій гущині протистояння більшовицького і нацистського тоталітаризмів, що розгорнулося на території Литви — так само, як і на території України.
 
Їй доведеться приймати швидкі рішення, розбиратися, хто правий, а хто винуватий, і навіть певною мірою відновлювати справедливість, наскільки це взагалі можливо у «кривавих землях».
 
У романі «STECK. Мережива життя» все закручується навколо старовинного фортепіано, купленого головною героїнею для своєї бабусі — колоритної одеситки.
 
За нього, мов за якір, зачіпаються сюжети мародерства радянських бійців в окупованій Німеччині, нестерпні події депортації поляків та українців із Західної України, опір балтійських «лісових братів» і багато інших скелетів у шафах Радянського Союзу, що про них чимало людей дізнаються лише в наші дні.
 
Героїня книжки «Veto на щастя» випадково потрапила до славного українського міста Острога.
 
Тут, щоб відволіктися від особистих негараздів, вона почала розплутувати історію нещасливого кохання хлопця і дівчини з двох волинських шляхетських родів — польського та українського.
 
І поступово дізнається чимало для себе нового: про боротьбу УПА з радянською владою, про трагедію етнічних чисток, про жахи репресій, а потім, абсолютно несподівано, — і про власних предків, які дивним чином причетні до тієї загадкової історії.
 
Усі три книжки Ксенії Заставської об’єднують помітні спільні риси. По-перше, це згадані вже історичні та генетичні ребуси або, краще сказати, пасьянси.
 
Їх напрочуд і на заздрість усім читачам успішно розгадує, розкладає та розв’язує головна персонажка — активна і сильна, але часом на перших порах трохи наївна (надто в питаннях історії) білява красуня.
 
І, що дуже важливо, вона неодмінно знайомиться з романтичним, вихованим, бажаним і просто ідеальним чоловіком! Якщо це знайомство відбувається після болісних розчарувань і втрат — що ж, тим потужніший ефект.
 
Так і формується цей коктейль, такий собі фірмовий стиль письменниці Заставської. Хвилюючий і болючий історичний епос у ньому сполучається з романом про кохання.
 
Легка і популярна форма межує зі складними історичними питаннями та моральними проблемами.
 
Цікаво, що всупереч поширеній практиці жанру, Ксенія Заставська працює не так із стереотипами, як із їх подоланням, і не уникає складних запитань, неоднозначних життєвих ситуацій.
 
До прикладу, в епізодах про бої між УПА, Армією Крайовою та радянськими силами згадуються не лише подвиги, а й непривабливі дії кожної сторони.
 
Часто в Заставської з’являються й образи кохання чи дружніх стосунків між ворогами, що руйнують таким чином шаблонне чорно-біле розуміння подій двадцятого століття.
 
Зрештою, життя завж­ди складніше за пропаганду, навіть якщо це наша пропаганда.
 
Так проста й емоційна лінія кохання допомагає в цих книжках поширенню історичного знання.
 
А історія показує, як незалежно від того, що за часи настають навколо, людина все одно продовжує прагнути простого щастя, тепла і любові. 
 


коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

28.01.2026|09:39
«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені


Партнери