Re: цензії

…І знову казка
23.01.2026|Ніна Бернадська
Художніми стежками роману Ярослава Ороса «Тесла покохав Чорногору»
20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»

Літературний дайджест

10.04.2017|18:41|"День"

Кохання як привід для історичного детективу

Романи Ксенії Заставської «заманюють» читача замислитись над складними питаннями.

Серед численних способів писати на дуже актуальну сьогодні на наших теренах і в нашій літературі тему історичної пам’яті, приватної та родинної історії письменниця Ксенія Заставська знайшла свій. І він виявився досить ефектним. Цей спосіб - поєднання популярної, прозорої жанрової форми, її детективних і любовних ліній зі складними й травматичними історичними питаннями.

Що ж, гідна ідея: специфічний читач, який, може, за інших обставин ніби й не дуже хотів би розбиратись у болючому минулому (точніше - переважно у ХХ столітті), таким чином «заманюється», готується і налаштовується до розмови на непросту тему.

Такими є три романи Заставської, які є сенс розглядати разом. «Талісман кохання», «Veto на щастя» та «STECK. Мережива життя». Цікаво, що в кожному з них головною героїнею є активна, рішуча жінка - чергове свідчення поступових суспільних змін і поступового утвердження гендерної різноманітності в літературних конструкціях, особливо в згаданих жанрах, які славляться деякою консервативністю. Між іншим, це зовсім не заважає героїні паралельно з історичними розслідуваннями прагнути абсолютно класичного романтичного кохання (і, врешті, його зустрічати!).

Отже, активна жінка стикається з історією. Через соціальні стереотипи, які рекомендують «другій статі» триматися від історико-політичних питань подалі, спочатку вона не дуже орієнтується в темі, але швидко все надолужує. Так, у романі «STECK. Мережива життя» вона купує для бабусі старе піаніно і знаходить у ньому щоденник польською мовою. В ньому розповідається жахлива історія дівчини, депортованої з Західної України під час Другої світової війни. Зацікавившись цим сюжетом, героїня невдовзі відкриє історичну таємницю, пов’язану з її власною родиною.

У «Veto на щастя» аналогічне історичне детективне розслідування проводить дівчина, яка випадково опинилася в Острозі (дізналася, що чоловік її зрадив із подругою, і поїхала світ за очі на першому ж потязі, що трапився на вокзалі). Історія місцевих «Монтеккі та Капулетті», українського й польського шляхетських родів, пов’язаних і ненавистю, і коханням, ховає в собі не лише ці одвічні пристрасті. Вона висвітлює не вельми привабливі сцени давнього українсько-польського протистояння, відчайдушну боротьбу між українським підпіллям і радянськими військами та спецслужбами. І робить це часто не шаблонно, а показуючи неоднозначні моменти на зразок кохання між запеклими ворогами, зображуючи і добрі, й ниці вчинки представників різних політичних і збройних сил. Хоча розставляє акценти однозначно: хто є загарбником, а хто воює на своїй батьківщині. Годі й казати, що пошуки закінчуються генеалогічними відкриттями та новим шаленим коханням.

Нарешті, події «Талісману кохання» починаються в щойно захопленій Радянським Союзом Литві на початку Другої світової. Юна і наївна дівчина переживає роман із викладачем, який приїхав з Москви. Непомітно для неї ці стосунки стають небезпечними, а події загострюються, на обрії з’являється німець, розчарований у нацизмі - і в усьому цьому доведеться по-справжньому розбиратися й орієнтуватися...

Відзначу (і це не дивно), що непрості теми і нюансований підхід до них Ксенії Заставської знайшли відгук не лише в Україні, а й в інших краях Центрально-Східної Європи, де ХХ століття теж залишило по собі море крові та ще більше нерозв’язаних вузлів-загадок. Тож ці романи вже побачили світ не тільки українською, а й польською, литовською, угорською та іншими мовами.+

Олег КОЦАРЕВ



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

28.01.2026|09:39
«Театр, ютуб, секс»: у Луцьку презентують книжку Ярослави Кравченко
25.01.2026|08:12
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
24.01.2026|08:44
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Хрестоматія»
23.01.2026|18:01
Розпочався прийом заявок на фестиваль-воркшоп для авторів-початківців “Прописи”
23.01.2026|07:07
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Візитівка»
22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені


Партнери