Re: цензії

07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
26.05.2025|Ігор Зіньчук
Прагнення волі
26.05.2025|Інна Ковальчук
Дорога з присмаком війни
23.05.2025|Ніна Бернадська
Голос ніжності та криці
23.05.2025|Людмила Таран, письменниця
Витривалість і віру маємо плекати в собі
15.05.2025|Ігор Чорний
Пірнути в добу романтизму
14.05.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Міцний сплав зримої краси строф
07.05.2025|Оксана Лозова
Те, що «струною зачіпає за живе»
07.05.2025|Віктор Вербич
Збиткування над віршами: тандем поета й художниці

Літературний дайджест

11.04.2017|18:48|Gazeta.ua.

У маски поета відірвали язика

— У дерев´яної голови язик весь у слині, — кричить 10-річна Єлизавета Артамоновабатькові Євгену.

Сім´я прийшла на виставку "Носії мови. Півтори тисячі дециметрів слів" одеської художниці Ірини Озаринської, 37 років.

Захід відбувся в київському "Мистецькому Арсеналі" в рамках фестивалю "Арсенал ідей".

В експозиції — 33 дерев´яні голови сучасних українських письменників. Різнокольорові язики зроблені з тканини й змащені клеєм. Закріплені вони на будівельній рулетці. На ній написані уривки з творів.

Серед прототипів масок — Олександр Ірванець, Ірена Карпа, Софія Андрухович. Розташовані на висоті 1,2 м, щоб змогли дістати діти.

— Весь час "на стрьомі". Ходжу з фотоапаратом і приглядаю, щоб нічого не відірвали. Для зовсім малих дітей — це атракціон. Хапають за язика, відбігають якомога далі, а потім відпускають. Він із гуркотом летить до рота. З дошкільнятами, які вчаться читати, інша історія. Мама відтягує язика на всю довжину, а дитина по складам читає текст. Підлітки групками збираються біля однієї голови. Намагаються одне одному засунути язика до рота. Такі речі дарують емоції й мотивують читати. Для багатьох відвідувачів дивно було, що письменники сучасні. Українці більше звикли до схеми — жив, написав, помер, читаємо, — розповідає Ірина Озаринська.

Єдиний, хто не знає, що його образ використали для виставки, — харків´янин Сергій Жадан. Біля його маски фотографуються найчастіше. На язиці уривок із вірша "Їй п´ятнадцять, і вона торгує квітами на ­вок­залі".

— Письменниця Лариса Денисенко взяла за язики критиків Юрія Володарського й Тетяну Трофименко відтягнула на метр та зв´язала між собою. Дитяча поетеса Мар´яна Савка себе не впізнала, їй підказав син.

Одеський поет Борис Херсонський обрав для виставки свій вірш для дорослих "Заклинання дощу".

— Через цю маску мене почали називати Синьою бородою. З дитинства пам´ятаю, що це вбивця багатьох своїх дружин. Борода на масці синя, обличчя — жовте. Це патріотично. Маску вдома не повісив би. Та найменше я хотів би бачити її на своїй могилі. А язик тут у мене зелений, бо прихильний до зеленого руху. Бережу природу, — каже Борис Херсонський, 66 років.

До кінця першого дня виставки в маски поета й художника Федора Александровича відірвали та вкрали жовтого язика. Наступного разу маски покажуть на фестивалі "Книжковий арсенал".



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери