Re: цензії
- 25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
- 23.04.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоМагія дитинства, або Початок великої дороги
- 23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУРимована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
- 23.04.2026|Ігор ЗіньчукПізнати глибше, щоб відновити цілісність
- 16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, ЛьвівДух щемливого чекання
- 16.04.2026|Олексій СтельмахМайбутнє приходить зненацька
- 15.04.2026|Михайло Жайворон«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
- 15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель УкраїниМандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
- 11.04.2026|Богдан СмолякТутешні час і люди
- 11.04.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДо себе приходимо з рідними
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Саймон і його кіт: історія найпопулярнішого мальованого кота
Він нявчить і довго роздумує, заходити чи ні, коли йому нарешті відчинили двері. Він ловить пташок і ганяється за зайцями.
Він дратується від одного вигляду свого співмешканця кошеняти і водночас турботливо його доглядає. Він дражнить собак, любить спати на простирадлах у шафі і приносити „подарунки“. Це — не тільки будь-який домашній кіт, це також і Кіт Саймона, за анімаційним життям якого стежить увесь інтернет.
Як народився кіт Саймона
Саймон Тофілд, творець знаменитого мультфільму — британський художник і аніматор. Усе своє життя він малює, і найбільше йому завжди подобалася дика природа. Так само і скільки себе пам’ятає, Тофілд завжди жив із котами: у дитинстві у нього була кішечка Шеллі, а зараз котів уже четверо.
Саймон навчався анімації в університеті Де Монфор в Лестері, і так як малювання було єдиним, що він умів і хотів робити, Саймон влаштувався на роботу аніматором і дизайнером. Переважну більшість його замовлень складали рекламні роботи, що приносило йому мало задоволення. Звісно, Саймон продовжував робити замальовки у блокноті, найбільшим його захопленням були так звані „мультфільми з фліп-буку“, коли зображення оживало завдяки швидкому перегортуванню сторінок.
На той час Саймон Тофілд працював лише на анімаційному папері, оживляючи картинку повністю вручну. Саме тоді він замислився над тим, щоб опанувати нові, цифрові засоби створення анімації. Ідею для першої спроби йому підкинув кіт Хью, який рано вранці настирливо будив його, облизуючи і покусуючи обличчя, вимагаючи сніданок. Так народився перший мультфільм „Cat Man Do“ — по суті, чорнова робота для перевірки техніки. Однак через якийсь час Толфілд випадково натрапив на цей мультфільм на YouTube — хтось скопіював його з демонстраційної підбірки і виклав у загальний доступ — і відео уже було дуже популярним. Так народився офіційний канал Кота Саймона, а згодом і сайт.
Не лише мультфільми
Мультфільми на каналі перший час з’являлися досить рідко — на створення одного у Саймона самотужки йшло близько півроку. З появою команди аніматорів справи пішли трішки швидше: тепер одне відео займає 2-3 місяці. Однак популярність Кота Саймона забезпечена не лише мультфільмами про його пригоди. На YouTube Саймон і його кіт викладають також свої відео про різні породи котів, а ще — про котячу логіку, разом із ветеринарною клінікою. Ці відео не лише кумедні, адже, як і решта, оздоблені фірмовою анімацією Саймона, а й допомагають власникам котів краще зрозуміти своїх улюбленців.
Окрім понад 50 чорно-білих відео про пригоди Кота, Толфілд також випустив 20-хвилинний кольоровий мультфільм про похід до ветеринара „Off to the Vet“ , проте, на жаль, в Україні придбати його немає можливості.
Нещодавно також вийшла кольорова іграшка для Andriod та iOS, яку можна завантажити безкоштовно. На офіційному сайті можна знайти безліч цікавинок: від блокнотів і календарів до подушок і прикрас інтер’єру. А ще, звісно, книжки!
Перша книга, яка так і називалася — „Simon’s Cat“ — з’явилася через декілька років після виходу першого відео. На відміну від звичайних „белетризацій“, у книзі можна знайти значно більше, ніж у мультфільмі. Тут і нові епізоди, і кумедні замальовки, а ще можна познайомитися з друзями Кота Саймона: садовим гномом, мишами, зайцями і їжаками. Кіт Саймона живе у передмісті, тож до його послуг усі принади сільського життя. Згодом книги стали виходити частіше, сьогодні їх уже 5 плюс додаткові тематичні збірки уже виданих історій. Книги „перекладені“ багатьма мовами, адже насправді усе, що треба перекласти, це назва і вихідні дані. А мова котів зрозуміла у будь-якій країні 
Котяча родзинка
Коти — це завжди безпрограшний варіант для популярності в інтернеті, проте Кіт Саймона б’є усі рекорди. Сьогодні лише на офіційному каналі YouTube уже понад 4 мільйони підписників. Його відео не просто описують життя бідолашного Саймона і його котів — кошеняти й старшого, жоден з яких так і не отримав імені.
Секрет у тому, що в Котові Саймона кожен котячий власник впізнає свого улюбленця.
Коти у мультфільмах Саймона живі: він постійно спостерігає за власними пухнастиками і переносить їхні звички у відео. Як вони полюють за лазером, як довго стоять перед прочиненими дверима, як просять їсти, упаковуються в коробки і валізи, ховаються, коли їх збираються везти до ветеринара… А ще — у котів Саймона безліч кумедних рис, які роблять їх справжніми, хоч і більш схожими на людей. Наприклад, Кіт Саймона будить свого господаря битою по голові. А коли хоче їсти, вказує на свій рот і нявчить. Він часто влаштовує підступні пастки, а кошеня в разі чого любить звалювати всю вину на нього. Звісно, звичайні коти так не роблять, проте, як гадає Саймон Тофілд, саме так вони і думають 
Коментарі
Останні події
- 23.04.2026|09:27Французький джаз в «Книгарня «Є»
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
- 22.04.2026|07:08«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
- 17.04.2026|09:16Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
- 15.04.2026|18:40Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
- 15.04.2026|18:25В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
- 11.04.2026|09:11Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
- 11.04.2026|08:58Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
