Літературний дайджест

01.11.2017|11:32|Gazeta.ua.

"Вірші не пишуть, їх ловлять", - Борис Херсонський

"Немає мови, якою розмовляю без акценту. Російською говорю з єврейським, англійською - з російським, а українською - з галицьким акцентом, бо вчився у Франківську", - каже поет та перекладач Борис Херсонський.

Автор 15 поетичних книжок російською мовою. Найзначнішою своєю літературною працею називає збірку "Сімейний архів" - біографічні вірші-нариси про життя євреїв у XX столітті на півдні України.

Він розповів журналу "Країна", про префесійні успіхи та культуру.

1. Сучасні жарти стали жорсткіші. Найбільше викликає сміх агресивний анекдот. Раніше - сексуальні жарти. Зараз, коли секс лізе з кожної щілини, це вже не смішно. Пам´ятаю, колись жартували: "Обрез - национальное оружие еврейського народа". Сьогодні з цього ніхто не засміється.

2. Українська ідея - зажити своїм домом, не піддаючись безкінечним поділам-переділам, тиску сильних сусідів. Українська ідея - відновлення історичної справедливості та біографії країни. Як, скажімо, людина, яка втратила документи, прагне їх відновити. А людина, що втратила пам´ять, намагається пригадати. Так, при такому ставленні один міф може змінити інший. Але героїчний все ж таки кращий за ганебний - так дітям легше рости і дорослим працювати для блага країни.

3. Путін - один із найкращих моїх учителів української мови.

4. Молодим повертався з роботи додому о дев´ятій вечора і лягав спати. Ставив будильник на першу ночі, писав дисертацію, тоді лягав - спав із третьої до шостої. Зранку їхав на роботу. Коли питали, де працюю, відповідав: усюди. Мій стаж - 100 років.

5. Найкраще, що написав, приходило до мене миттєво. Те ж стосується і перекладів. Якщо читаю вірш англійською або українською мовою і раптом бачу, що я його перекладу, можу зробити це за кілька хвилин. Але якщо бачу, що потрібно довго працювати, шукати, колупатися - не беруся за це. Розумію, що в цьому завжди буде штучність.

6. Фіксація на фольклорному елементі нашої культури шкодить її сприйняттю.

7. Можу точно сказати, як уперше написав вірш на біблійну тему. 7 листопада ввімкнув телевізор, транслювали парад. Глибока відраза почала підкочуватися до горла. Згадав псалом про ідолів, які "мають уста, і не говорять, очі мають, але не бачать, і не чути голосу з їхнього горла". І став писати. Лежачи. Із заплющеними очима. Вірш вийшов немовби сам по собі.

Олена Литвинова

Фото:  Українська правда



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

31.05.2026|06:35
Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
31.05.2026|06:21
Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
30.05.2026|15:00
Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
29.05.2026|07:54
Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly
29.05.2026|07:50
«Японські книги дітям України»: велика гуманітарна ініціатива «Ранку» та Shikosha
25.05.2026|17:00
Внаслідок нічної атаки на Київ пошкоджено будинки письменниць Олени Захарченко та Ірини Цілик
23.05.2026|04:17
Навколо літератури зібрано 2,5 мільйони гривень для дітей: Артур Дронь провів благодійний вечір у Львові
23.05.2026|04:11
Нова частина епічної фентезі-саги про Кия об’єднує українську, кельтську та давньогрецьку міфології у власному всесвіті
21.05.2026|13:07
В Ужгороді оголосили короткий список VIІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
21.05.2026|13:04
«Межі причетності» та митці з 7 країн: фестиваль «Фронтера» оголосив фокусну тему


Партнери