Re: цензії
- 22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторкаОдного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації
- 21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДитячий світ недитячого поета
- 21.08.2026|Наталія МартинюкПравда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»
- 19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко
- 19.08.2026|Олена ВолинськаДиво, що рятує від прірви
- 14.08.2026|Тетяна Безушко-ГрабНезламна Олена Пчілка: відгук на роман «Мармурова жінка»
- 08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана ФранкаІсторична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»
- 06.08.2026|Віктор ПалинськийІноземець
- 04.08.2026|Тетяна Мороз, письменниця, книжкова оглядачка, бібліотекаркаСтрокате літо під однією обкладинкою
- 02.08.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун лікарка-психіатриня, психотерапевтка, письменницяПісля цієї книжки хочеться подзвонити мамі
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Разминая ноль, как глину
Сергей Соловьев сконструировал удивительный лабиринт.
Сергей Соловьев. Индийская защита.– М.: Зебра Е, 2009. – 384 с.
Ну вот, свершилось то, о чем столько много говорили литературные критики. Реванш сюжетности, триумф причинности, торжество социальности. Вернулся традиционный нарратив, хотя еще совсем недавно казалось, что его время навсегда ушло. И теперь уже отрывистая, фрагментарная, ячеистая проза становится редкостью. Тем более приятно, что в этом вышедшем из моды жанре проводятся интересные эксперименты.
Сергей Соловьев (р. 1959) – писатель, художник и путешественник, в 80-е создавший авангардный театр «Нольдинстанция», в 90-е придумавший каллиграфическую газету «Ковчег» (об этом одноименное эссе в «Индийской защите»). В 2000 году Соловьев оказывается в Германии, где разрабатывает архитектурный проект города-лабиринта «Фигура времени». А через несколько лет в Москве пытается объединить творчески мыслящих людей в уникальном проекте «Речевые ландшафты» – отзвуки этих коллективных импровизаций рассыпаны по тексту.
Многие герои книги спрятаны за инициалами, которые несложно разгадать. Скажем, АБ, КК, ЮМ, МЭ – это Андрей Битов, Константин Кедров, Юрий Мамлеев, Михаил Эпштейн.
Пожалуй, только объемная цитата может дать представление об этой книге: «Битов спрашивает: как мы можем почувствовать дыру в дыре без помощи рук? Не так, как Саломея проверяла девственность Марии. А как?
<…> и возник человек. Из яйца, из ноля в ноле. Проклюнувшегося в единицу, павшую в раздвоении на мужское и женское и изгнанную из рая в дурную бесконечность…
Но с другой стороны – тоже ноль, ноль входа, рождения. То есть жизнь – меж двух нолей? Или стрела, летящая сквозь ноли? Как стрелы Улисса сквозь кольца. Или нить Пенелопы, вдетая в ушко ноля? <…>
Тактильное наверчивание ноля меж ладонями, глина поднимается и опускается; гончар все время гладит, мнет ноль. Гоголь не меньше, чем Пушкин, хотя и по-другому связан с нолем: его псевдоним – 0000, и меловой ноль, который чертит вокруг себя Хома Брут, и панночка в гробу бьется об этот непроходимый ноль, и только потусторонний палец способен проткнуть его оболочку… Заколдованное место… и майское озеро (о=зеро) – ноль, и вообще не четыре ноля у него, а столько, сколько ударов о землю делает катящееся по России чичиковское колесо».
Ну и т.д. Тактильное наверчивание ноля…
Коментарі
Останні події
- 23.08.2026|14:30Видавці просять Зеленського скликати РНБО через критичний стан книжкової галузі
- 19.08.2026|13:05Василь Терещук: «Поезія - це завжди вихід поза рамки»
- 17.08.2026|13:18Дівчина, яка не витримала власного життя: Гейден Панеттьєр, Кличко і Україна
- 16.08.2026|21:26Література на смак — у прямому сенсі. І це не жарт
- 14.08.2026|11:19Від вікторіанської класики до богинь Олімпу: які книжки видавництво READBERRY готує на осінь 2026 року
- 14.08.2026|11:16Розпочався конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2026 рік
- 13.08.2026|16:17Від полиці до читача: українська книга без кордонів
- 11.08.2026|08:03«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Красне письменство»
- 10.08.2026|20:33BestsellerFest у Львові: спалені ворогом книжки, довжелезні черги по автографи і пів мільйона для «Азову»
- 10.08.2026|20:30Yakaboo Publishing видає книжку «Привиди Бахмута: спогади снайпера» — особисту історію командира легендарного підрозділу
