Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Літературний дайджест

Влад Листьев. Пристрастный реквием, или 12 мифов о "Взгляде"

Евгений Додолев, изд-во «Зебра-Е», 2012

Книга - вторая в трилогии TVlution (первая «The Взгляд» - битлы перестройки», третья «Политковский. Человек в кепке»). Автор - икона перестроечной журналистики, соведуший программы «Взгляд», в эфире которой сжигались партбилеты, двигались силой духа спичечные коробки и являлись прочие знамения эпохи. Но в отличие от остальных ТВ-мемуаров (а о своей работе в «Останкино» писали взглядовцы Анатолий Лысенко и Владимир Мукусев) здесь нет сведения счетов и попыток обозначить роль личности автора в истории.

Автор Додолев вообще как бы лицо недействующее. Это с одной стороны. С другой - нет даже намека на игру в объективность - книга написана «с пристрастием», что следует уже из ее названия. Додолев кого-то любит, кого-то чтит, кого-то - не очень. Спору нет, Додолев - и сам рок-звезда журналистики  90-х - заработал право выставлять оценки коллегам. И самый жесткий приговор он выносит главному герою - Листьеву: Влад был лучшим в профессии, но убили не журналиста, «...убили не самого удачливого бизнесмена, переоценившего свой статус народного любимца, потерявшего ориентиры».

«Пристрастный реквием» - никак не разоблачительные мемуары. И тем не менее. Ну кто бы мог подумать, что телебоссы Александр Любимов и Константин Эрнст когда-то были сорвиголовами, дрались не в телевизионных баталиях, а на улице, угоняли авто и совершали прочие подвиги? Саша Любимов был диск-жокеем в МГИМО, Ваня Демидов - сержантом ВДВ, Костя Эрнст - хулиганствующим плейбоем. И все они были друзьями. Пока не появились деньги. Откуда они появились и как они убили Листьева, и рассказано в книге, второе издание которой запланировано на конец лета.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери