Літературна агенція "Discursus" готує до друку збірку "Крим по-українськи". До неї увійшли твори понад двох десятків авторів з різних областей України та з Криму. Конкурс новел журнал "Країна" проводить утретє.

"Після цієї книжки ви захочете у Крим. З´явиться світлий сум чи тиха лють - за втраченим півостровом, - пише у передмові до книжки куратор конкурсу Олена Павлова. - Також – нав´язливою мухою дзижчатиме усвідомлення, що того Криму більше немає. Що це не так місце, як час, який ніколи не повернеться - на відміну від самого Криму. Бо занадто вже він повний кольорів, щоб довго зоставатися на картах сірою зоною.

Крим із цих новел залишає солодкі липкі відбитки, наче від чурчхели чи пахлави на пляжі. Їх перебиває сіль морської води, яку тепер на смак не відрізнити від сліз. Там буде різний Крим - із бахчисарайським небом золотим і совковими бетонними хибарами, із червоними відпочивальниками і зеленими чоловічками. Таким, як ми його знали і яким нам його ще доведеться пізнати.

"Крим по-українськи" - це вже другий спільний проект конкурсу і літературної агенції Discursus. Торік вийшла збірка "Євромайдан. Хроніка в новелах" із найкращими текстами про Революцію гідності. Цього разу, за умовами конкурсу: тема – вільна, місце дії – Крим. Україна.Всього на конкурс надіслали 149 прозових текстів про Крим, ще з десяток – не про Крим, ще кілька непрозових текстів; українцям тільки дай нагоду – писатимуть вірші. До книжки увійшли всі тексти фіналістів конкурсу, відібраних редакційним журі. А також новели, що не увійшли до фіналу, але за сенсом своїм доповнили та урізноманітнили збірку.

На конкурсі переміг текст Надії Страшко "Маша зі Пскова вже освоїлася". З відривом у один бал він обійшов новелу "Маркова корова" Галини Максимів. Найкращих серед фіналістів обирало письменницьке журі у складі Лариси Денисенко, Антона Санченка, Андрія Кокотюхи, Павла Вольвача, Василя Карп´юка і Олександра Стукала.

У книжці зібрані тексти на різний смак, різної сили та побічних ефектів. Одні битимуть, наче хвилі у шторм, другі винесуть на берег спогади, давно потонулі і відполіровані чорним морем часу. Треті ніжно огорнуть теплом – але остерігайтеся медуз. А ще, цілком можливо, десь на дні ви побачите тільки вам зрозумілі деталі своїх спогадів, що відблискуватимуть, наче кинуті на у воду монети. Їх не дістати вже, але це знак, що ви сюди обов´язково ще повернетеся.

Книжка має кілька частин – тексти фантастичні, про кохання, соціальні і політичні. Політичних не лякайтеся, це все одно художня проза а не кон´юнктурні прокламації. Не без гумору. Наприклад, "Кримсько-українська анархістська республіка" від Сергія Морфінова - альтернативна історія Криму. У епіграфі згадує роман Василя Аксьонова "Острів Крим" - у новелі Крим теж острів. У бухті Ласпі герої розмірковують про долю Криму, якби він був півостровом. Біля багаття п´ють і дискутують юний Нестор Махно, названий на честь відомого прадіда, Женя Ангел, чиїх предків досі пам´ятають на Чернігівщині та Житомирщині, Петро Врангель, Денис Ярош. Жартують про бандерівців - бо Марічка Бульба п´є лише Криваву Мері.

Серед авторів присутні як дебютанти, так і далеко не новачки в літературі, як письменники Владислав Івченко і Анна Багряна. Інші автори переважно мають філологічну чи журналістську освіту, давно займаються творчістю, активно беруть участь у конкурсах та фестивалях, мають збірки віршів, як от Марія Хімич та Ігор Астапенко і знімають кіно та малюють, як Анжела Богаченко, тексти якої журі "Новели по-українськи" вже впізнає "за почерком".

Ці тексти було читати легше, ніж минулорічні про Майдан. Там – наче пити дим із покришок, ці – як кримське вино на узбережжі. Легкі і поважче, світлі, часом з кислинкою а часом б´ють в голову. Але то від надміру всього – любові, моря, неба, та й врешті, цукру – чи то зацукреної пам´яті".

Повний текст передмови читайте тут.