Re: цензії
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Борис Акунин. Записки охотника. Новогодний тост
Писатель – это такой охотник. Все высматривает, где сидит фазан. Чуть увидит – ружье навскидку, пиф-паф! И фазан записан в блокнотик, а потом, ощипанный и зажаренный, оказывается в романе.
В охотничьем деле что главное? Думаете, меткость? Ничего подобного. Хорошие места надо знать, правильные охотничьи тропы, где дичь сама лезет под прицел.
Вот у меня в Москве была просто волшебная охотничья тропа: Яузский-Покровский-Чистопрудный. Бывало, нужно что-нибудь придумать – берешь берданку и патронташ, в смысле записную книжку с ручкой, выходишь на Бульварное, и дальше все случается само собой, только успевай записывать.
А потом что-то с моей волшебной тропой произошло. Какой-то колдун ее заколдовал. Подозреваю, что Вася Ложкин. Мне вдруг стали густо попадаться персонажи из его вселенной.
Например, суровые бабки с большими крестами.

Или георгиевские кавалеры не денисдавыдовской внешности.
Один раз даже встретились казаки – с лампасами и нагайками, но на Григория Мелехова не похожие.
На стенах стали появляться загадочные письмена:

В общем, испоганили мою волшебную тропу, расшугали с нее всех фазанов. Пропал калабуховский дом.
И поехал я искать фазанов в другие края, совершенно не уверенный, что они там водятся.
Какими только дебрями не хаживал, какие только места не опробовал.
На днях решил побродить с ружьишком по Собачьему острову в восточном Лондоне. Место все-таки не вполне чужое: тут слуги Азазеля в 1876 году чуть не утопили юного Эраста Фандорина.
Проблема у меня была очень трудная: понять, как зовут женщину, в которую влюблен мой персонаж. Имя – это самое важное. Пока его не услышишь, героиня не оживет.
Иду, бормочу: Вероника? Вижу Веронику Долину, поет про радиатор. Чудесно, но не то.
Марианна? Кажется, у меня где-то уже была? И ну ее, Марианну, она какая-то темно-синяя, а мне нужна карминовая, с перламутровым отливом.
Лавиния? Нет, это окуджавщина.
Забрел черт-те куда, в совершенно нерусский ландшафт. Каналы с жилыми баржами, на баржах цветы в горшках. Всё вокруг такое ненамоленное, несоборное. Откуда здесь взяться фазану?
И вдруг вижу: а вот же он, прямо под ногами. На асфальте!

Я не удивился, потому что в моем ремесле такие маленькие чудеса случаются довольно часто. Ждешь какого-то знака – и получаешь его.
Русское любовное объяснение посреди Собачьего острова? Запросто. В моей писательской карьере бывали штуки и подиковинней.
Но, конечно, я ужасно обрадовался.
Каролина, значит?
Неожиданно. Ну, и с чего это ты вдруг Каролина? Расскажи, послушаю. Интересно.
Так выпьем же в новогоднюю ночь за звездное небо над нами и за фазанов с тараканами внутри нас!
Борис Акунин
Коментарі
Останні події
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
