Re: цензії
- 25.04.2026|Галина Новосад, книжкова оглядачка, блогерка, волонтерка«Містеріум»: простір позачасся і прихованих зв’язків
- 23.04.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоМагія дитинства, або Початок великої дороги
- 23.04.2026|Віра Марущак, письменниця, голова Миколаївської обласної організації НСПУРимована магія буденності: Літературна подорож сторінками книги Надії Бойко «Сорока на уроках»
- 23.04.2026|Ігор ЗіньчукПізнати глибше, щоб відновити цілісність
- 16.04.2026|Богдан Дячишин, лауреат премії імені Івана Огієнка, ЛьвівДух щемливого чекання
- 16.04.2026|Олексій СтельмахМайбутнє приходить зненацька
- 15.04.2026|Михайло Жайворон«Земля гніву» Михайла Сидоржевського
- 15.04.2026|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель УкраїниМандрівка в «химерні» світи Юрія Бондаренка
- 11.04.2026|Богдан СмолякТутешні час і люди
- 11.04.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДо себе приходимо з рідними
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Борис Акунин. Записки охотника. Новогодний тост
Писатель – это такой охотник. Все высматривает, где сидит фазан. Чуть увидит – ружье навскидку, пиф-паф! И фазан записан в блокнотик, а потом, ощипанный и зажаренный, оказывается в романе.
В охотничьем деле что главное? Думаете, меткость? Ничего подобного. Хорошие места надо знать, правильные охотничьи тропы, где дичь сама лезет под прицел.
Вот у меня в Москве была просто волшебная охотничья тропа: Яузский-Покровский-Чистопрудный. Бывало, нужно что-нибудь придумать – берешь берданку и патронташ, в смысле записную книжку с ручкой, выходишь на Бульварное, и дальше все случается само собой, только успевай записывать.
А потом что-то с моей волшебной тропой произошло. Какой-то колдун ее заколдовал. Подозреваю, что Вася Ложкин. Мне вдруг стали густо попадаться персонажи из его вселенной.
Например, суровые бабки с большими крестами.

Или георгиевские кавалеры не денисдавыдовской внешности.
Один раз даже встретились казаки – с лампасами и нагайками, но на Григория Мелехова не похожие.
На стенах стали появляться загадочные письмена:

В общем, испоганили мою волшебную тропу, расшугали с нее всех фазанов. Пропал калабуховский дом.
И поехал я искать фазанов в другие края, совершенно не уверенный, что они там водятся.
Какими только дебрями не хаживал, какие только места не опробовал.
На днях решил побродить с ружьишком по Собачьему острову в восточном Лондоне. Место все-таки не вполне чужое: тут слуги Азазеля в 1876 году чуть не утопили юного Эраста Фандорина.
Проблема у меня была очень трудная: понять, как зовут женщину, в которую влюблен мой персонаж. Имя – это самое важное. Пока его не услышишь, героиня не оживет.
Иду, бормочу: Вероника? Вижу Веронику Долину, поет про радиатор. Чудесно, но не то.
Марианна? Кажется, у меня где-то уже была? И ну ее, Марианну, она какая-то темно-синяя, а мне нужна карминовая, с перламутровым отливом.
Лавиния? Нет, это окуджавщина.
Забрел черт-те куда, в совершенно нерусский ландшафт. Каналы с жилыми баржами, на баржах цветы в горшках. Всё вокруг такое ненамоленное, несоборное. Откуда здесь взяться фазану?
И вдруг вижу: а вот же он, прямо под ногами. На асфальте!

Я не удивился, потому что в моем ремесле такие маленькие чудеса случаются довольно часто. Ждешь какого-то знака – и получаешь его.
Русское любовное объяснение посреди Собачьего острова? Запросто. В моей писательской карьере бывали штуки и подиковинней.
Но, конечно, я ужасно обрадовался.
Каролина, значит?
Неожиданно. Ну, и с чего это ты вдруг Каролина? Расскажи, послушаю. Интересно.
Так выпьем же в новогоднюю ночь за звездное небо над нами и за фазанов с тараканами внутри нас!
Борис Акунин
Коментарі
Останні події
- 23.04.2026|09:27Французький джаз в «Книгарня «Є»
- 22.04.2026|09:51Стали відомі імена лавреатів Літературної премії імені Ірини Вільде 2026 року
- 22.04.2026|07:08«Архіпедагогіка»: у Києві презентують дослідження про фундаментальні коди західної освіти
- 17.04.2026|09:16Зоряна Кушплер презентує «скарби свого серця»
- 15.04.2026|18:40Хроніки виживання та журналістської відданості: у Києві презентують книжку Євгена Малолєтки «Облога Маріуполя»
- 15.04.2026|18:25В Україні запускається Korali Books - перше видавництво, повністю орієнтоване на жіночу аудиторію
- 11.04.2026|09:11Україна на Bologna Children´s Book Fair 2026: хто представить країну в Італії
- 11.04.2026|08:58Віктор Круглов у фіналі «EY Підприємець року 2026»
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
