А часто ще батькам просто хочеться вільного часу. І тоді дитина сідає за мультики чи ігри. А батьки  поринають  у домашні справи, або у інтернети.   Звикаючи до такого порядку, зростаючи дитина не бачить для себе цінності у читанні. Є ж багато цікавіших справ.  Багато батьків скаржаться на діток в шкільному віці – читання це каторга. Отже варто починати із наймолодшого віку. Приблизно від 6 місяців, а можна й ранішеJ

На мою думку, головне завдання батьків сьогодні, коли віртуальний світ  захоплює різноманітністю, легкістю спілкування  - подарувати дитині  світ книги. Це світ розваг, пригод, перших почуттів, життєвого досвіду, дружби та кохання. Моєму старшому синові скоро 13 років. Наймолодшому майже 3 роки. А посередині ще 2 донечки.  Тож певна стратегія вже відпрацьована!  Рецепт вкрай простий:

1. Батьки читають разом із дитиною, починаючи з наймолодшого віку. Книги мають бути різними – вірші, казки, історії, енциклопедії.  Для найменших діток картинка важливіша за текст! Отже обирайте  цікаві яскраві зображення. Маленькі діти люблять не тільки яскраву примітивну картинку, а й  деталізовані дрібними деталями малюнки.  Наші українські художники вже створюють такі малюнки до книг. Такими малюнками ілюстровані книги видавництв А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, Видавництва Старого Лева.  Часом  маленька дитина не готова концентрувати увагу, тоді я коротко переповідаю суть. Але й найменші готові часом слухати довгі тексти, особливо, коли їм читають дууууже виразно, емоційно. Я цим трошки перебільшую, і діти часом сердяться коли я намагаюсь спростити собі вечірнє читання монотонним голосом.  А ще можна читати різними мовами. Старшому сину я читала чотирма мовами.   Не можу сказати, що це аж так сильно вплинуло на його навчання мовам. Але, принаймні, іноземні мови даються йому досить легко. 

Книги для початку, котрі найбільш люблять мої діти: 

0-3 роки

«Абетка» (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)

Казки Чуковського

«Улюблені Вірші»,  І. Малковича

«Крот и его друзья»

«Очень голодная гусеница»

«Идем ловить медведя»

3-6 років

«7 навыков высокоэффективных детей»  

Казки Андерсена: «Снігова Королева», «Гидке каченя», «Кресало» etc

Казки Мадонни: «Яков и семеро разбойников», «Яблоки мистера Пибоди»

«Ліга непарних шкарпеток», Г.  Вдовиченко

7-10 років

«Незвичайні пригоди Карика і Валі»

«Мышь Гликерия»

Книги Лесі Воронbної

«Тореадори з Васюківки» та інші оповідання В. Нестайко

Оповідання Носова

«Гаррі Поттер»

Книги Катерини Матюшенко

10-13  років

Макс Кідрук «Мексиканські Хроніки», «Бот»

Джек Лондон

«Таємниці козацького скарбу» А. Кокотюха

Романи Жюль Верна «80 днів навколо світу», «15-річний капітан»

«Ерагон» 

2. Дитина може вибирати книги, котрі цікаві на даний момент, або пасують  до настрою

Інтуїтивно мені видається, що якщо давати дитині вибір з найменшого віку, стаючи старшими діти завжди будуть шукати альтернативи, різні варіанти вирішення будь-якого запитання. А отже будуть свідомо робити вибір у будь-якому  питанні. Тому я дозволяю вибирати книги своїм діткам. Часом їх вабить картинка  чи яскраве зображення. А часом готові розглядати енциклопедії, розмірковуючи та вишукуючи нове для себе. А часом навіть старшим, хочеться простої  улюбленої казки.  Настрій дитячий також важить. Спробуйте запропонувати щось нове незнайоме підлітку у поганому настрої!  Нічого путнього не вийде. Отже, пропонуйте вибір, або просіть  самостійно дитину вирішити що ви будете читати разом.  Або дитина буде читати самостійно.  Мені важко пояснити наприклад вибір старшого 12-річного сина. Останні книги, які він читав – Ніл Гейман «Никогде» та Марк Леві «Похититель теней».

3. Дитина бачить, що батьки читають свої дорослі книги 

Моїх малих дітей вражає, що ці книги без ілюстраці. Найцікавіше  - закладка. З нею можна погратися в схованкиJ  Якщо батьки читають самі, бажано також традиційну книгу. Бо що там у електронному гаджеті – дитина не може побачити, та усвідомити цілісність. А от паперову може погортати.  З часом це стає символом, певним життєвим кредо, і спокійно перетворюється у потрібний нам ланцюжок:  Батьки читають. Я також читаю разом з ними. Я стану дорослим і буду читати сам.

Читання – одна із найкращих   можливостей розвитку особистості!  Отже, дитині варто дати шанс  долучитись до кредо «Життя з книгою!»