Книга має неординарну будову, вона переповнена багатьма стилістичними нашаруваннями, а сюжет нагадує кілька уривків з кінохроніки, які то переплітаються в часі, то взагалі десь губляться у фінішних титрах. Головний герой, алкоголік, футболіст-невдаха, виходить з психлікарні і намагається зажити нормальним життям. В нього немає грошей, немає пріоритетів, немає надійних друзів, він блукає нічним містом і розмірковує над проблемами вітчизняного спорту. Він свято вірить, що в його опуклому животі – зародок його сина, майбутньої легенди світового футболу. Він одержимий цією ідеєю так само сильно, як алкоголем та ненавистю до ФФУ. Відомий спортивний коментатор Григорій Палій так охарактеризував «Дебош на стадіоні»: На просте питання: «"За що ти любиш футбол?" - рідко вдається почути адекватну відповідь. В цій книзі весь спектр причин за що любити і ненавидіти футбол, простежується сповідь героя-невдахи. Читаєш. Вловлюєш настрій. Потроху залипаєш. Залипаєш сильніше. Все жахливо і досить просто. Так же просто накопичуються думки. Лейтмотив один: в якому соціумі ми живемо?! Дочитуєш. У голові лишається фраза головного героя  «...завжди знайдеться хтось, кому гірше...». Думки про морок соціуму розвіюються. З`являється бажання діяти». Книга близька по духу творам Ірвіна Велша, Чарльза Буковські, Фредеріка Бегбеде, Сергія Жадана…

Це Реальна історія одного чоловіка з Вінницької області, яку автор виписував з перших вуст. Тому чоловікові не судилось дожити до виходу книги, його було вбито влітку 2013-го, але пам’ять про його звитяги кращого бомбардира молодіжних чемпіонатів, переможця сотні юніорських змагань носитимуть сторінки роману.