Анастасія Лавренішина «Дрімучий ліс»

Лавренішина А. Дрімучий ліс / Анастасія Лавренішина; іл. Надія Дойчева-Бут. – Київ: Фонтан казок, 2018. – 256 с: іл. – (Серія «Книжка про мене)

Уляна не знає, хто вона і якого роду. Змалечку, відколи себе пам’ятає, вона мешкає в моторошної рогатої чаклунки, яку називають просто Старою. Стара вважається в лісі найголовнішою, проте є такі закутки, в які Дрімучий ліс її не пускає. І ось одного разу стаються дивні речі: подруга зникає, перетворившись на дерево, а в ліс придибує чужий Сірий Вовк, за яким відмовляється ходити його тінь. Тоді Стара відправляє Уляну серед ночі в той закуток Дрімучого лісу, куди самій їй ходу нема, і вимагає, щоб Уляна принесла їй звідти Відьомську книгу…
Повість Анастасії Лавренішиної «Дрімучий ліс» — переможець конкурсу «Напишіть про мене книжку!», оголошеного видавництвом «Фонтан казок» з метою простимулювати українських письменників до створення книжок, у героях яких сучасні українські підлітки зможуть упізнати себе.

Олег Чаклун «Монстри, що живуть у шафах»

Чаклун О. Монстри, що живуть у шафах / Олег Чаклун; іл. Оксана Липка. – Київ: Фонтан казок, 2018. – 48 с: іл.  

До нової книжки популярного сучасного українського дитячого пись­менника Олега Чаклуна увійшли казки про наші страхи, які ми зазви­чай придумуємо собі самі — й самі їх лякаємося.

Чаклун — справжній майстер у творенні яскравих, ефектних, коло­ритних, близьких дитині «мультикових» образів. Його кумедні мон­стри Малюк, Забіяка, Хвалько, Незграба, а особливо — Хтось із темряви неодмінно полюбляться маленьким читачам. А ключовою особливіс­тю цих казок є теплий ненав’язливий гумор, яким тонко просякнута вся оповідь. Письменник не насміхається зі страхів, якими так часто оповивають себе діти (та й дорослі також), а разом зі своїми читачами усміхається до цих страхів — і добра сила цієї усмішки така дієва, що легко перетворює монстрів на друзів. 

Олена Колінько «Шпалереон»

Колінько О. Шпалереон / Олена Колінько; іл. Катерина  Рейда. – Київ: Фонтан казок, 2018. – 120 с: іл. – (Серія «Добрі пригоди»)

Якщо уважно придивитися до нових шпалер у класі й «увімкнути» уяву, то в їхніх візерунках залюбки можна розгледіти чудернацьких істот. Скажімо, кумедного динозавра Хвильку, кенгуру з валізою, метелика-офіціанта чи навіть чубатого однокласника в образі «гавайського носорога». Усе це дуже цікаво й кумедно на нудному уроці — але не тоді, коли потрапляєш до Шпалереону, де всі ці істоти виявляються живими, але їхньому чудернацькому світові загрожує страшна небезпека через твою-таки незграбність…
Повість-казка Олени Колінько «Шпалереон» — переможець конкурсу «Напишіть про мене книжку» в номінації «Добрі пригоди».

Іван Андрусяк «Третій сніг»

Андрусяк І. Третій сніг / Іван Андрусяк; іл. Ольга Кузнецова. – Київ: Фонтан казок, 2018. – 120 с: іл. – (Серія «Добрі пригоди»)

Якщо коротко, ця книжка про те, як не стати вовком у зграї хижаків. Адже коли живеш у лісі й мусиш щодня хвилюватися, щоб тебе чи найближчого друга бува не з’їли, залишатися добрим і пухнастим ох як нелегко. Тим паче коли ти їжак і по суті — хиже й колюче звірятко, хоч і незле. Втім, у «Третьому снігові» Іван Андрусяк не лише говорить із малими читачами про одвічні теми добра й зла, а й торкається не зовсім популярних в українській дитячій літературі сюжетів — фізичного й душевного каліцтва, мовної ідентичності, співіснування з Іншим, екології.

Ольга Купріян, із рецензії для інтернет-видання «БараБука»

У новій шкільній програмі повість-казка Івана Андрусяка «Третій сніг» рекомендована до вивчення у другому класі.

Іван Андрусяк «Зайчикова книжечка»

Андрусяк І. Зайчикова книжечка / Іван Андрусяк; іл. Ольга Кузнецова. – Київ: Фонтан казок, 2018. – 48 с: іл.  

«Зайчикова книжечка» — одна з найкращих книжок одного з найкращих сучасних українських поетів Івана Андрусяка. Вір­шовані казки призначені для читання дитині вголос та першого самостійного дитячого читання. Це трохи пустотливі, іноді за­думливі, часто веселі, незрідка ніжні й неодмінно добрі історії, які Зайчик-тато розповідає своїм маленьким зайченятам, — а від­так з’ясовується, що всі ці пригоди трапилися з самим татом тоді, коли він був маленьким.

Вікторія Ярош «Три горішки для Сашка»

Ярош В. Три горішки для Сашка / Вікторія Ярош; іл. Марія Лабиріна. – Київ: Фонтан казок, 2018. – 264 с: іл. - (Серія «Книжка про мене»)

Дев’ятирічний Сашко — син олігарха. У нього є все, про що тільки може мріяти дитина, ба навіть набагато більше. Але дорослі ігри в аристократизм, якими так переймаються батьки, для Сашка відверто нудні, а матеріальні цінності не можуть замінити цінностей справжніх — насамперед світлої, щирої й безкорисливої дружби. І так триває доти, доки в Сашковому житті не з’являється… Сантиметрик! Хто він: маленький чарівник, який може виконувати бажання, чи уявний друг, Сашкове «друге я»? Вирішувати тобі, юний читачу — тим паче, що з появою Сантиметрика має шанс докорінно змінитися не лише Сашкове життя, а й твоє.