«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!

***

О, як я тебе розумію, — від слова до слова.

У мову закладена Господом світобудова —

Вона вибирає народи і творить світи.

Це мова проводить кордони й кордони ламає.

За мову вмирають, за мову вбивають, буває.

І кожна із мов неповторна. Як вірші. Як ти.

Пірнути у мову — то ніби пізнати кохання.

Є значення слів і приховані сенси звучання.

Легенько пробігти по хвилі і канути вглиб.

А як відтворити у мові шаленство і подив,

І крихкість мовчання, і важкість зітхання, і подих,

І муки розбитого серця, і втомлений схлип?

Є мова каміння, що лунко спадає зі скелі,

Є мова піску — і це нею говорить пустеля,

Коли піднімається вітер її, Харматан.

Гармонія звуків така незбагненно велика.

Або ж нескінченна. Я думаю, мови, як ріки —

Течуть звідусіль і впадають в один океан.

Переклад поезії годі із чимось рівняти.

От можна сказати дослівно — і все поламати,

Бо мова поета сама обирає, авжеж.

А часом кружляєш невпинно, від фрази до фрази,

Не можеш доречніших слів відшукати одразу:

Так ніби в двох ріках — двох мовах — водночас пливеш.

Це мова поранить, і мова словами зігріє.

Нова чи прадавня, якою співала Марія.

Якою ж із мов до сердець промовляє Господь?

Одна серед безміру мов є твоя достеменно,

Вона від колиски й землі, на устах і знаменах.

Це мова — до Всесвіту ключ, відмикай і заходь!

Мар`яна Савка, із поетичної збірки «Листи з Литви / Листи зі Львова»

Інформація: Видавництво Старого Лева